Навіщо потрібна вища освіта і чи можна вчитися все життя

Навіщо потрібна вища освіта і чи можна вчитися все життя

Credits

Останнім часом багато хто замислюється, чи ту вони професію обрали та що заважає їм зайнятися чимось іншим.

Психотерапевтка, кандидатка психологічних наук Надія Терещенко, розповідає, чи потрібна вища освіта, чому не треба боятися все змінити і чого студенти дійсно вчаться на лекціях.

Зараз наше життя, спасибі медицині, майбутньому чіпуванню й усьому іншому, стає довгим — набагато тривалішим, ніж це було раніше. І дуже важко втриматися в межах однієї професії, коли ти її вибрав в 17 років. Футурологи кажуть про те, що скоро буде дуже затребувана вища освіта другої половини життя.

Наприклад, людина відпрацювала в якійсь професії, потім зрозуміла, що це не те, що йому треба. Тож отримує нову вищу освіту і йде вже працювати за новою спеціальністю. Більш того, зараз дуже активно просувається концепція life learning education. Протягом життя триває навчання, не закінчуючись після закінчення вишу. Це й курси, і майстер-класи, і спеціалізації, які людина може отримувати протягом усього свого життя.

Не варто робити фетиш з вищої освіти. Зверніть увагу, скільки у нас майстрів манікюру, візажистів, фахівців із колористики, дієтології або фітнесу, які мають вищу економічну освіту? Звісно, сама собою вища освіта нікому не заважає, це розширює світогляд і так далі. Але це реально 4-6 років, які людина присвятила начебто освіті, але зовсім не тому, що було б їй цікаво чи корисно в житті.

Адже найкраще, що згадують люди з свого студентського життя, це як вони класно сиділи разом на парах, як їх прогулювали, як відзначили сесію, який там був стрес від іспитів. Що винесено з такого навчання? Винесено не знання, а винесене коло спілкування, світогляд, якісь необхідні емоції. Але не знання чи навички в економічній теорії, які не потрібні для прекрасного майстра манікюру — в цьому сенсі навчання було витраченим даремно часом.

У багатьох країнах сьогодні молодь усвідомлено відмовляється здобувати вищу освіту — бо незрозуміло, для чого вона потрібна? Особливо зараз, коли таке розтягнуте дитинство, яке триває, поки батьки годують. Придумати собі професію в 16-17 років — це досить серйозний виклик, з яким не всі можуть впоратися. Люди шукають розуміння, чим вони хочуть займатися і в 40, і в 50 років, відкладаючи вищу освіту або відмовляючись від нього взагалі. Все більше людей починають десь шукати варіанти заробітку, щоб пізнати життя, побачити світ.

Є студенти, які з 4-го курсу йдуть в магістратуру, а є люди, які приходять після того, як вони колись отримали ступінь бакалавра, а в дорослому віці приходять отримати ступінь магістра. І у них це дуже сильно відрізняється за мотивацією, за інтересами, з питань, які вони ставлять, із жадоби знань. І часто молоді хлопці після 4-го курсу значно програють інтересу, який демонструють дорослі люди, усвідомлено вибирають цю професію — які слухають лекції не для того, щоб скласти іспит, а для того, щоб отримати відповіді на свої питання.

Пізнавальний інтерес — це найкраща мотивація для навчання. Чудово, якщо його вдається зберегти протягом шкільної й університетської освіти. Але найпрекрасніше, якщо цей інтерес не згасає все життя. До того ж епігенетики кажуть, що люди, які не перестають дивуватися і бути цікавими в літньому віці, живуть довше, ніж ті, хто втратив ці почуття.

Читайте також: Як відповідати на особисті питання на співбесіді

Наступна публікація