З вербальною агресією в наш час легко зіткнутися де завгодно – вилаяти й образити можуть на вулиці, в магазині, в громадському транспорті, на роботі і навіть вдома. Змінити поведінку оточення людей, як знайомих, так і – особливо! – незнайомих, ми не можемо. Зате нам цілком ід силу оволодіти навичками протистояння вербальної агресії, які дозволять виходити з таких ситуацій з мінімальними душевними втратами.
"Словом можна вбити"
Чому важливо вміти протистояти вербальної агресії? Часто нам здається, що вона не така страшна, як невербальна – ну, що з того, що, нам сказали щось неприємне, але ж не вдарили, не побили. Але це неправильно – вербальну агресію не можна недооцінювати, вона може бути набагато небезпечнішою від фізичного насильства. Злі слова, ретельно підібрані й сказані в потрібний момент, дійсно можуть довести людину, у яку цілилися, не тільки до нервового зриву або депресії, але і до смерті – історія, на жаль, знає такі приклади. Скажімо, дівчинку в школі назвали гладкою, а вона, прийнявши ці слова, як то кажуть, близько до серця, може довести себе до анорексії, а в особливо важкому випадку і зовсім – померти. Так що навички, що дозволяють вербальній агресії протистояти, належать до розряду життєво необхідних.
Відсунути кам'яну стіну
Вербальна агресія спрямована насамперед на те, щоб викликати у того, хто є її об'єктом, відповідний емоційний сплеск – втягнути його у сварку, "витягнути" з нього якомога більше енергії і таким чином завдати йому максимально моральної шкоди. Що робити в такій ситуації – не опускатися ж, насправді, до аргументів рівня "Сам дурень!" У таких випадках психологи радять... не звертати уваги на такі образи, хоча зробити це буває непросто.
Несподівана образа легко може вибити з колії, тому для подібної реакції потрібні такі якості, як самовладання й холоднокровність, які дозволять стриматися і не відповісти ударом на удар. Зате і результат буде того вартий. Щоб зрозуміти, що станеться в такому випадку, достатньо уявити людину, яка збирається вдарити кувалдою по кам'яній стіні – вона розмахується з усієї сили, а стіна несподівано відсувається вбік, і її сила обертається проти неї самої: чим активніше вона замахується, тим з більшим прискоренням летить вперед.
Кожен ділиться тим, що у нього є
Ще один спосіб без шкоди вийти з ситуації, коли хтось спробував образити вас, сказавши щось образливе, поставитися до нього максимально доброзичливо. Мама зробила неприємне зауваження? Замість того, аби різко відповісти, усміхніться і скажіть: "Я теж тебе люблю!" Начальник розкритикував звіт? Не варто спалахувати і показувати своє невдоволення, краще, погодившись з його доводами, зробити комплімент: "Олександре Миколайовичу, ви, як завжди, дивитеся в корінь – я перероблю спірні моменти". Головне, говорити максимально щиро, і тоді ваш співрозмовник усміхнеться у відповідь, а, можливо, йому буде соромно за свою поведінку.
Не намагайтеся – навіть якщо вам дуже того хочеться відповідати грубістю на грубість, а хамством на хамство, ви ж не подібні до собаки, який на вас бреше, – не стаєте на коліна і не починаєте гавкати у відповідь. Можливо, уникнути дзеркальної реакції вам допоможе старовинна притча про двох сусідів, які не ладнали між собою. Одного разу один з них, щоб досадити іншому, поставив йому під двері брудне відро з помиями, і, потираючи руки, вже смакував, як той засмутиться. Але сусід вчинив, як зараз прийнято говорити, асиметрично: він до блиску віддраяв відро, наповнив його яблуками зі свого саду і поставив на ґанок свого сусіда. Мораль притчі проста: у кого що є, той тим і ділиться. Що доброзичливіше ви будете ставитися до оточення, тим рідше будете стикатися з агресією – як вербальною, так і невербальною.
Даєш відсіч!
Тим не менш залагодити справу миром вдається далеко не завжди – трапляється, що злість вашого візаві не піддається "перевихованню" байдужістю і доброзичливістю. Якщо ваша співробітниця або сусідка час від часу відпускають в'їдливі зауваження на ваш рахунок, має сенс дати їй відсіч. Діяти потрібно без зайвих емоцій, спокійно і коректно, але обов'язково твердо. Дайте зрозуміти, що не стерпите неповажного ставлення до себе, і дотримуйтеся цієї лінії постійно – якщо ви хоча б раз промовчите, ваш недоброзичливець вважатиме це слабкістю і подвоїть свої зусилля.
Рятівне почуття гумору
Один з найдієвіших способів протистояння агресії – зокрема, і вербальної – почуття гумору. Існує кілька способів обеззброїти вербального агресора за допомогою жартів, які виб'ють словесного агресора з колії.
По-перше, психологи радять використовувати силу агресора проти нього самого – за результатом цей спосіб схожий з демонстрацією байдужості, про яку ми говорили вище, але досягається іншим шляхом. Ви можете підхопити фразу-образу, погодитися з висловленим на вашу адресу докором і довести її до абсурду. Наприклад, на слова: "Що у тебе на голові?! Тобі явно треба змінити зачіску!" цілком можна відповісти: "А де будуть жити пташки? Я ж готувала для них гніздо!" Дев'яносто дев'ять відсотків проти ста, що ваш співрозмовник, не будучи готовим до розмови у такому стилі, розсміється або розгубиться і замовкне.
По-друге, на допомогу вам можуть прийти лестощі. Правда, такий спосіб годиться тільки у разі спілкування зі знайомими людьми, але дає стовідсотковий результат. Так, на зауваження подруги про те, що ви знову набрали кілька зайвих кілограмів, ви цілком можете відповісти компліментом: "А ось ти завжди в чудовій формі! Дивлюся на тебе і захоплююся – може, поділишся своїми секретами, як залишатися такою стрункою?" Після такого – за можливістю щирого – захоплення подруга змінить своє до вас ставлення і вже точно перестане вас критикувати.
І, по-третє, зовсім вже, здавалося б, безглуздий спосіб, який не стає від цього менш дієвим – відповідь не до ладу. Так, почувши від недоброзичливої – або просто невиспаної – попутниці в маршрутці: "Посунься, чого розсілася!", ви можете відповісти: "Ви маєте рацію, сьогодні чудова погода". Так ви і душевну рівновагу збережете, і співрозмовницю виб'єте з колії – можете не сумніватися, вона довго буде перебувати в замішанні.
За допомогу у розкритті теми дякуємо психологу Марині Єлисєєвій.
Олександра Волошина