Сестра – найкраща подруга чи ворог?

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Всі, у кого немає сестри, мріють її мати. Всі, у кого є сестра... Тут думки розділяються.

Одна моя подруга без своєї сестри просто не може жити. І, здавалося б, дорослі тітоньки, а ось так. У сестри моєї подруги є син, невістка і онук (з чоловіком вона давним-давно розлучилася), але вони вже живуть окремо. У подруги сім'ї немає і не було, але вона живе інтересами і проблемами сім'ї своєї сестри. У кожної з них є своя квартира, але за найменшої можливості одна з них одразу ж їде до іншої. Вони можуть спілкуватися годинами і годинами ж мовчати. Іноді я уявляю собі, як через багато років вони – дві акуратні інтелігентні бабусі – так само сидітимуть ввечері на кухні з чашкою чаю і сигаретою і говоритимуть, говоритимуть, говоритимуть...

Друга моя подруга зі своєю сестрою все життя воює. То їй здається, що сестра всерйоз поклала око на її чоловіка, то, що вона копіює її манеру одягатися, то, що вона якось не так на неї подивилася – для сварки тут годиться будь-яка причина. Втім, її сестра теж не хоче в цьому конфлікті мати більш розумнний вигляд і не залишається осторонь, демонструючи таку ж непримиренність і знаходячи для неї щодня все нові і нові приводи. Дивлюся на них і думаю: невже їм це ніколи не набридне і вони так і будуть лаятися до самої старості?

Третя моя подруга до своєї сестри ставиться абсолютно байдуже. Вони зустрічаються тільки на сімейних святах, та й то, як на мене, тільки для того, щоб не засмучувати батьків, і спілкуються на рівні: "Привіт!" – "Бувай!" Вони ніколи одна одній не телефонують, а вже про те, щоб зустрітися в місті і просто погуляти парком або посидіти в кафе, просто не йдеться. Як тільки, не дай боже, їх батьків не стане, вони, як на мене, успішно забудуть одна про одну.

Читайте також: ЦЕ ТАК МИЛО: ГЕРЦОГИНЯ КЕЙТ І ПІППА МІДДЛТОН В ДИТИНСТВІ БУЛИ БЛОНДИНКАМИ

А у мене, як ви, напевно, зрозуміли, сестри немає. Цікаво, ким би вона мені була: найкращою подругою чи ворогом?

Не можна любити всіх однаково

Стосунки сестер між собою майже завжди є наслідком ставлення до них батьків. Яке завдання стоїть перед звичайними, не обтяженими педагогічними та психологічними знаннями, татом і мамою, у яких росте двоє дітей? Не тільки любити своїх дітей, але і – бажано! – робити це однаково, не вивищуючи одного і не принижуючи іншого. Але в тому і річ, що це неможливо! І не тому, що одна дитина батькам дорожча за іншу, і комусь на день перепадає три поцілунки, а комусь- п'ять. Річ у тому, що перед нами дві різних людини, дві різні особистості, і в них, як наслідок, різні потреби у всьому, зокрема і в любові. Навіть якщо любити їх абсолютно однаково, невідомо, на яких терезах вимірювати зауваження та заохочення – для одного цього буде більш ніж достатньо, інший буде почуватись обділеним. Щоб врахувати всі ці нюанси, потрібно володіти досвідом і мудрістю, а звідки їх взяти в двадцять з гаком років – у віці, в якому переважна більшість наших співвітчизників стає батьками. Тому й виходить, що одна педагогічна помилка випливає з іншої.

Найголовніша батьківська помилка

Найпоширенішою помилкою батьків є те, що молодшій дитині, як правило, дістається більше уваги і ласки. Батьки часто зізнаються, що перша дитина з'явилася на світ, бо так треба було, а ось другого народжували, як іграшку, для душі. Діти поводяться і почуваються у повній відповідності до цих ролей. Молодші ростуть розпещеними, старші – більш серйозними і відповідальними, оскільки в дитинстві, коли їх однолітки гралися у дворі, їм доводилося катати візок з молодшою дитиною, яку нав'язували їм батьки. І скільки б люди не нагадували їм, що вони народили другу дитину виключно для себе, старший син або дочка в такій ситуації страждають майже завжди. До того ж старша і молодша дитина відрізняються одна від одної і за характером. У цьому я переконуюся на прикладі сім'ї своїх знайомих, де виросли дві чудові дівчинки. Старша – не за роками доросла, часто різка і прямолінійна – і за складом розуму, і за внутрішнім станом і відчуттям. Друга – лагідна, як лисичка. Старшу багато хто вважаєгрубуватою, тому що вона про все говорить чітко і прямо: "Тату, мені потрібна нова куртка – дай грошей!". Друга знає, як піддобритися до батька: "Таточку, любий, мені так потрібні туфлі!"

Читайте також: СЕСТРИ КАРДАШЬЯН ПОХВАЛИЛИСЯ ПИШНИМИ СІДНИЦЯМИ

Через що конкурують сестри

Поки обидві дитини зовсім маленькі, стосунки згладжуються, суперництво виникає в молодшому шкільному і підлітковому віці – іноді воно може доходити до відкритої ворожнечі. У дитинстві найголовніша цінність для кожної дитини – увага батьків, через неї передусім і виникає суперництво і конкуренція. З роками батьківської уваги потрібно все менше, тому, якщо мова йде про дівчат, вони починають з'ясовувати стосунки через речі – сукенки, туфельки, намисто та сережки потім – через режим дня (чому старшій можна гуляти до десятої вечора, а молодша після восьми вже повинна бути вдома) і хлопчиків. Цікаво, що між братом і сестрою, через різницю інтересів, не виникає таких конфліктів, як між сестрами.

Підростеш – порозумнішаєш

Час – наймудріший лікар. І, на щастя, в більшості випадків з часом негативні тенденції зникають. Сестри, які в дитинстві воювали, з віком стають все більш дружними. Навіть ті, хто колись одна одну терпіти не могли, розходячись у свої сім'ї. Та й за любов батьків їм змагатися більше не потрібно, адже у кожної своя сім'я, свої прикрощі, проблеми, радощі. І чим старше стають люди, тим краще вони один до одного ставляться. Приходить розуміння того, що батьки, на жаль, підуть. Зростуть і розійдуться у свої сім'ї діти. І хто залишиться поруч? Сестра – найбільш близька і рідна – після батьків та дітей – людина, а з часом - взагалі єдина у всьому світі.

Дякуємо за консультацію психологині Діні Васильченко (psymir.kiev.ua).

Олександра Волошина

Залиште свій коментар

Вибір редакції