Тяжкі новини: як впоратися з інформаційним штормом

Відео із зон бойових дій, аварій, безпекових криз, економічних катастроф і кліматичних лих потрапляють до нас без фільтрів і попереджень. Новини стали миттєвими і часто надто інтенсивними, щоб їх легко витримати.

Соціальні мережі роблять цей вплив ще сильнішим, адже немає обмежень на довжину, час чи контекст. І все це у нескінченному та невпинному потоці. Видання RTÉ розповіло, як захистити себе, але не закриватися від світу.

Великий сплив новин

Ми запрограмовані звертати увагу на небезпеку. Психологи називають це негативним упередженням, ще наші предки мусили постійно стежити за загрозами, щоб вижити. Сучасні алгоритми чудово це знають і підсовують нам дедалі більше драматичного контенту. Навіть ті, хто заявляє, що любить «позитивні новини», частіше клікають саме на негативні.

Чим більше поганих новин ми читаємо, тим більше їх отримуємо — такий алгоритм соцмереж. Це збільшує тривожність, напругу та відчуття безсилля.

Коли ми стикаємося з тривожною інформацією, активується симпатична нервова система, та сама, яка вмикається під час небезпеки. Організм реагує:

• частішає серцебиття

• зростає рівень кортизолу

• дихання стає поверхневим

• мозок переходить у режим «бий, біжи чи завмри»

Тривалий стрес виснажує когнітивні ресурси, погіршує концентрацію та може підвищувати рівень тривожності та пригніченості.

За надмірного споживання новин деякі люди стають мов «онімілі» — менш чутливими до будь-якої інформації. Іншим стає важче спати, вони відчувають злість, тривожність або напругу. Це непрямий травматичний вплив, коли перегляд важкого контенту може викликати емоційні реакції, схожі на переживання сильного стресу.

Як захиститися

1. Створіть свої правила медіаспоживання. Не починайте та не завершуйте день новинами. Не вмикайте повідомлення про всі новинні події. Визначайте конкретний час доби, коли читаєте новини — і лише тоді.

2. Обмежуйте надмірну кількість інформації. Перевіряйте статистику екранного часу та скорочуйте його. Створіть «зону без телефона», наприклад, спальню.

3. Уникайте клікбейту та токсичних стрічок. Драматичні заголовки часто створені лише для того, щоб ви клацнули. Якщо ловите себе на «засмоктуванні» у стрічку, зробіть паузу.

4. Знайте власні межі. Люди з тривожністю чи попереднім травматичним досвідом вразливіші. Якщо відчуваєте, що контент шкодить, залиште його.

5. Підтримуйте дітей та підлітків. Діти не мають таких механізмів саморегуляції, як дорослі. Пояснюйте новини, обговорюйте їх і давайте простір для запитань.

6. Шукайте світло серед темряви. Фокусуйтеся на історіях допомоги, солідарності та людяності. Перемикайте увагу на природу, гумор, мистецтво та творчість.

7. Ставте собі запитання. Якщо тягне до чергового перегляду поганих новин, подумайте, чи не уникаєте ви чогось у власному житті, чи не це — спосіб «відволіктися»?

8. Регулюйте тіло, щоб заспокоїти розум. Наприклад, повільне глибоке дихання, прогулянка на повітрі, мінімальна фізична активність і пауза від екрана хоча б 10 хв.

Ми можемо бути в курсі подій — і водночас залишатися в психологічній рівновазі. Здорове медіаспоживання — це не відмова від світу, а турбота про себе.

Так, ми живемо у часи інформаційних буревіїв. Але ми можемо навчитися формувати власний «медіаімунітет», зберігати ясність, емоційний баланс і внутрішню опору.