Чому ви постійно наздоганяєте одне одного у стосунках — феномен "тривожно-уникаючої" пари

Ви прагнете більшої близькості, а партнер віддаляється. Коли ви втомлюєтеся та відступаєте, він раптом стає ніжнішим і уважнішим. Якщо вам знайомий цей сценарій, розберімося, чому так відбувається.

феномен «тривожно-уникаючої» пари

феномен «тривожно-уникаючої» пари / © Credits

Деякі стосунки нагадують нескінченну гру у наздоганяння. Один партнер постійно шукає емоційної близькості, підтримки та підтвердження почуттів, а інший ніби щоразу робить крок назад, коли дистанція стає занадто малою.

З боку це може мати вигляд несумісності характерів або відсутності справжніх почуттів. Однак часто за такою динамікою стоїть взаємодія двох різних типів прив’язаності — тривожного та уникаючого. Про це розповіла психологиня Людмила Чернова. Саме такий союз можна назвати одним із найемоційніших, але водночас і одним із найскладніших для побудови здорових стосунків.

Коли любов перетворюється на погоню

Людина з тривожним типом прив’язаності гостро потребує емоційного контакту. Вона прагне близькості, уважно відстежує настрій партнера та часто боїться бути покинутою.

Натомість партнер з уникаючим типом прив’язаності може відчувати дискомфорт від надмірної емоційної близькості. Для нього дистанція стає способом зберегти відчуття власної незалежності та безпеки.

У результаті формується знайомий багатьом сценарій — що сильніше один намагається наблизитися, то більше інший віддаляється. І навпаки — коли дистанція збільшується, уникаючий партнер нерідко починає сам шукати контакту. Саме ця динаміка робить такі стосунки виснажливими та водночас складними для завершення.

Чи можна зберегти такі стосунки

Тривожно-уникаючі стосунки не приречені на провал. Однак вони потребують значно більше усвідомленості, ніж здається на перший погляд.

Перший крок — зрозуміти власні реакції та припинити сприймати поведінку партнера як особисту образу чи доказ відсутності кохання. Якщо обидві людини готові працювати над стосунками, відкрито говорити про свої потреби та вчитися безпечної близькості, ситуацію можна поступово змінити. У складних випадках психологи рекомендують індивідуальну чи парну терапію.

Кохання саме собою не завжди вирішує всі проблеми. Іноді найбільші труднощі у стосунках виникають не через брак почуттів, а через старі емоційні сценарії. Саме тому розуміння свого типу прив’язаності може стати важливим кроком до здоровіших і спокійніших стосунків. Адже коли ми припиняємо будувати любов із болю чи страху, з’являється простір для справжньої близькості.

Людмила Чернова

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie