Можливо, ви хоча б раз, але казали: "Це все через маму. Вона не підтримала, критикувала, не дала тепла...". Звинувачувати маму легко, але чи справді це виправдано – спробуємо розібратися.
Звинувачувати маму легко, пробачити – складніше. І ще складніше взяти відповідальність за власне життя, стосунки, успіхи і щастя на себе. Про це на своїй сторінці розповіла психологиня Людмила Чернова.
Дитинство має значення, але не визначає долі
Так, дитинство дійсно впливає на наше життя. Те, як нас виховували, які цінності нам прищеплювали, може залишити глибокий слід. Але важливо пам’ятати, що наше минуле – це лише частина нашого життєвого шляху. Воно не визначає нашу долю назавжди. Ми маємо сили й можливість змінювати власне життя, незалежно від того, яким було наше дитинство.
Звинувачення – уникнення відповідальності
Коли ми звинувачуємо маму у своїх невдачах, ми фактично знімаємо з себе відповідальність за власне життя. Такі думки можуть здаватися привабливими, адже простіше знайти винного, ніж взяти відповідальність за власні дії, рішення і вибір. Але чи веде це до щастя? Навряд чи.
Прощення заради себе
Зрозуміти мотиви своєї мами, пробачити їй – це не про неї. Це насамперед про вас. Кожній людині дістається своє дитинство: у когось воно щасливе й радісне, у когось – важке та складне. Але коли ми виростаємо, ми самі обираємо, як жити далі. Ми вирішуємо, ким і чим наповнювати своє життя, кому дарувати любов і від кого її приймати.
Дякуйте за життя
Навіть якщо ваше дитинство було непростим, ви можете бути вдячними мамі за те, що вона дала вам життя. Вона зробила те, що могла, виходячи зі своїх можливостей і ресурсів. Ваша вдячність – це не виправдання її помилок, а спосіб знайти внутрішню гармонію.
Чи дійсно мама винна
І головне питання: чи справді мама настільки винна, як вам здається? Чи, можливо, звинувачення – це лише зручний спосіб уникнути роботи над собою? Кожен із нас має можливість будувати своє життя. Те, як ви ставитеся до себе, до інших людей, до своїх невдач та успіхів – це ваш вибір.
Замість того, щоб звинувачувати маму, спробуйте поглянути на ситуацію ширше. Зрозумійте, що кожен із нас отримав певний старт у житті, але те, як ми рухаємося далі, залежить лише від нас. Прийміть відповідальність за свої дії, навчіться пробачати та цінувати те, що у вас є. Це шлях до справжнього щастя і гармонії.
Ми також писали про те, що робити, коли ви не знаєте, що робити.
Читайте також:
- Не кажи "так": чому варто остерігатися чоловіка, який освідчується на першому побаченні
- Психологія особистості: навіщо нам сімейні традиції та як вони впливають на наше життя
- 4 ознаки того, що ваш чоловік нещасливий у стосунках: розповідає психологиня
