Відмова від поставлених цілей допомагає людині бути щасливішою: чому так відбувається

Іноді відмова від мети може бути кориснішою для психічного здоров’я, ніж вперте прагнення до неї. Масштабний метааналіз доводить, що своєчасне «відпускання» задуманого зменшує стрес, тривожність та підвищує задоволеність життям, створюючи простір для нових цілей.

Про це розповіла докторка філософії Марія Доллардв матеріалі, опублікованому у журналі Nature.

Науковці з Данії, Франції, Бельгії, Британії, США та Австралії об’єдналися, щоб дослідити психологічні наслідки відмови від цілей та їх гнучке коригування.

Пастка «успішного успіху»

У сучасному суспільстві наполегливість часто вважають головним ключем до успіху. Роботодавці цінують «стійких» працівників, мотиваційна література закликає «ніколи не здаватися», а популярна культура романтизує героїв, які йдуть до мети попри будь-які перешкоди.

Проте реальність набагато складніша. Люди не завжди реально оцінюють свої ресурси — емоційні, фізичні та фінансові — і часто ставлять цілі, які не відповідають їх можливостям. Обставини можуть змінюватися, і мета стає недосяжною або втрачає цінність. У таких випадках відмова від цілі або її адаптація може бути більш раціональною та корисною для психіки.

Варто зазначити, що відмова від цілі не завжди ознака слабкості. Це ситуативне рішення, пов’язане з конкретними обставинами, а не рисою характеру. До того ж, відмовитися від однієї мети і переключитися на іншу іноді потребує навіть більше мужності, ніж продовжувати боротьбу з недосяжними бар’єрами.

Науковий підхід до відмови від цілей

Команда міжнародних дослідників провела метааналіз 235 досліджень, охопивши понад 1400 взаємозв’язків між відмовою або досягненням цілей і психологічним станом учасників.

Відмова від цілі відбувається, коли людина свідомо залишає задум як на когнітивному (думки), так і на поведінковому (дії) рівні. Інакше можна формально продовжувати дії, навіть не прагнучи до результату.

Люди частіше відмовляються від цілей, якщо:

• отримують критику щодо доцільності своїх дій;

• відчувають небезпеку або загрозу;

• потрапляють у «кризу діяльності», коли не зрозуміло, що робити далі.

З’ясовано також, що легше відмовитися від нав’язаних ззовні цілей, ніж від тих, що тісно пов’язані з самоідентичністю людини.

Психологічні переваги відмови від мети

Результати метааналізу показали: ті, хто відмовлявся від недосяжних цілей, мали нижчі рівні стресу, тривожності та депресії. Сліпа наполегливість, навпаки, погіршувала психічний стан. Постійні невдачі та марна витрата ресурсів виснажують, а відмова від цілі працює як «психологічний запобіжник».

Відмова від недосяжної мети дозволяє реалістично переоцінити співвідношення ресурсів і витрат, а також створити більш досяжні плани. Вона зменшує ризик емоційного виснаження і відкриває простір для нових цілей, покращуючи загальний психологічний стан.

Повернення до цілей та їх трансформація

Повторне залучення до цілей відбувається тоді, коли людина після відмови обирає нову мету, спрощену версію попередньої або знаходить альтернативні шляхи досягнення раніше задуманого.

Процес повторного залучення потребує значних когнітивних і емоційних ресурсів, тому схильні до нього люди з високою самовпевненістю, самостійністю та оптимізмом. Аналіз показав, що такі люди мають нижчі показники стресу, депресії та тривожності, а також вищий рівень особистісного росту, самоприйняття і позитивних емоцій.

Гнучкість у коригуванні цілей

Здатність адаптувати свої плани під реальні ресурси та обставини пов’язана з кращим психічним, соціальним і фізичним благополуччям, відчуттям сенсу життя та позитивними емоціями.

Люди, які вміють гнучко змінювати цілі, рідше відчувають тривожність і депресію, зберігають емоційну рівновагу та здатні досліджувати різні варіанти майбутнього. Взаємодія між гнучкістю та психічним здоров’ям двостороння: хороше психічне самопочуття сприяє адаптації цілей, а своєчасна адаптація створює нові можливості для розвитку.

План Б як суперсила

Відмова від важкодоступної мети не гарантує миттєвого щастя, але запобігає психічному виснаженню та постійним розчаруванням. Встановлення реалістичних цілей на заміну старим знижує рівень стресу і водночас підвищує задоволеність життям.

У сучасному світі гнучкість у прагненні до цілей — це не ознака слабкості, а справжня сила. Вона дозволяє зберегти мотивацію, уникнути емоційного вигорання та знайти нові шляхи досягнення бажаного.

Наступного разу, коли мета здаватиметься недосяжною, варто згадати лисицю з байки Езопа: можливо, «виноград» не вартий таких зусиль.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що астрологиня Людмила Булгакова назвала знаки зодіаку, які люблять мріяти.