Море, медитації і СПА: як я перезавантажилася за три дні в Одесі

Інколи варто знаходити час для відпочинку і перезавантаження, щоб хоча б ненадовго забути про стрес, недоспані ночі, буденні турботи і звичну метушню. Ми часто можемо не помічати втому і перестаємо чути власні бажання.

Саме тому я вирішила поїхати на триденний жіночий ретрит «Гармонія» в одеському SPATIUM Hotel. Його головною ідеєю було повернення до себе через практики, спрямовані на розслаблення тіла, пошук внутрішнього балансу та емоційне перезавантаження.

Одеса є вдалим місцем для такого перезавантаження. Море, свіже повітря, сонце та особлива атмосфера міста допомагають сповільнитися і перемкнути увагу з щоденних клопотів на теперішній момент.

Я оселилася у просторому номері з краєвидом на місто – в Аркадії, неподалік від моря. Для ретриту це місце виявилося особливо зручним: практики, СПА, ресторан, тераса й зони відпочинку розташовані в одному комплексі. Не потрібно було поспішати чи витрачати час на дорогу.

Перший день: тепло, тиша і перший крок до себе

Наш ранок розпочався зі сніданку у форматі шведської лінії у панорамному ресторані KAYA на 14-му поверсі. І хоча вибір страв був великим, найбільше мене вразив краєвид. За панорамними вікнами небо майже зливалося з морем, і хотілося ще кілька хвилин посидіти з чашкою кави та просто подивитися вдалечінь.

Після сніданку на нас чекало знайомство з простором ретриту. Ми почали з медитації «Повернення до себе», а потім виконали дихальну практику, яка допомогла заспокоїти думки, відпустити напруження та зосередитися на власних відчуттях.

Далі на нас чекав банний ритуал у сауні з соляною стіною. За допомогою великого віяла майстер спрямовував на нас хвилі гарячої пари, рівномірно наповнюючи ними простір лазні. Тепло огортало тіло разом з приємним ароматом, допомагаючи поступово розслабитися і відпустити зайві думки. У якийсь момент я ніби відсторонилася від зовнішнього світу, занурилася у власні відчуття й відчула тепло кожною клітинкою.

Після цього ритуалу я наважилася на кілька секунд під наглядом майстра зануритися у ванну з крижаною водою. Зізнаюся, перед цим було трішки страшно. Але після занурення я відчула неймовірний приплив енергії – наче тіло скинуло все зайве, а всередині з’явилося щось світле, тепле і чисте. Мені настільки сподобався цей стан, що наступного разу я повторила ритуал і змогла пробути у крижаній воді ще довше.

Після цього ще посиділа у сніговій кімнаті і насолодилася приємними відчуттями у тілі. Слід зауважити, що такі процедури підходять не всім, тому їх варто обов’язково проходити під наглядом спеціаліста і зважати на стан здоров’я.

Потім у нас був час на плавання у басейні з морською водою і на релакс у джакузі та хамамі.

Завершила програму першого дня лекція про сучасне мистецтво. Це був вдалий перехід від тілесного розслаблення до нових думок і вражень. Ми говорили про місцевих художників і джерела натхнення для оформлення простору готелю. Після цього картини й артоб’єкти, повз які я раніше просто проходила, захотілося роздивитися уважніше.

Другий день: знайомство з собою

Другий день був присвячений глибшому знайомству з собою. Він розпочався з ранкового пілатесу на терасі 14-го поверху.

Свіже морське повітря, сонце і краєвид на Чорне море створювали особливий настрій. Коли виконуєш вправи просто неба, дихаєш на повні груди й бачиш перед собою горизонт, навіть звичайне тренування сприймається зовсім інакше.

Потім я познайомилася з ритуалом ребозо. Це дбайлива тілесна практика, яка складається з м’яких похитувань і делікатних розтягувань тіла. Для цього масажу використовують спеціальну тканину, якою тіло ніби м’яко огортають.

Спочатку відчуття були незвичними, адже раніше такого масажу я не пробувала. Але поступово я відчула, як зникає напруження, м’язи розслабляються, а думки стають тихішими. Ритмічні рухи заспокоювали, ніби повертали до простого відчуття безпеки і спокою.

Після цього на нас чекала письмова практика «Розкриття 100 Я». Її суть полягає у тому, щоб написати сто речень, які починаються зі слова «Я».

На перший погляд, завдання здається простим. Спочатку легко з’являються звичні характеристики: риси характеру, професійні ролі, вподобання. Але що далі просуваєшся, то складніше стає шукати нові відповіді.

Саме тоді й починається найцікавіше. За знайомими визначеннями поступово відкриваються справжні бажання, страхи, мрії, сильні сторони й речі, про які зазвичай мовчиш навіть сама із собою.

Після завершення я перечитала написане і звернула увагу на думки, які повторювалися або викликали найбільше емоцій. Можливо, саме в них приховане те, що потрібно нарешті почути.

Після насиченої внутрішньої роботи настав час для зовсім іншого відпочинку – веселого й активного. Ми пішли до аквапарку, де каталися на екстремальних гірках, плавали у «річці» з течією, засмагали, танцювали на пінній вечірці і відпочивали у басейнах.

Цей контраст мені дуже сподобався. Вранці – тиша, пілатес і письмові практики, а вдень – сміх, музика і відчуття безтурботності, як у дитинстві.

Завершився день дегустацією у просторі Wine & Chocolate. Нам розповіли про різні сорти вина, особливості їхнього виробництва, аромати та смакові поєднання.

До вина подали цукерки з власної шоколадної майстерні, створені місцевим шоколатьє. Це був затишний вечір з неспішними розмовами – саме такий, після якого не хочеться дивитися на годинник.

Третій день: тиша і внутрішнє наповнення

Останній день ретриту став днем м’якого завершення. Він розпочався зі стретчингу на терасі. Морське повітря допомагало прокинутися, а плавні рухи – відчути тіло після двох насичених днів.

Далі на нас чекала чайна церемонія в атмосфері тиші та усвідомленості. Ми не поспішали, уважно стежили за кожним етапом заварювання і намагалися відчути смак напою без звичного бажання паралельно перевірити телефон або подумати про наступну справу.

У якийсь момент я помітила, що думки стали світлішими, а всередині з’явилися спокій, легкість і та сама гармонія, заради якої я сюди приїхала. Це була проста, але важлива мить повної присутності.

Потім ми взяли участь у медитації «Гобінде Муканде». Із заплющеними очима ми слухали музику, стежили за диханням і виконували плавні рухи. Звук і повторюваний ритм допомагали поступово відпускати напруження і занурюватися у тишу.

Для мене це був новий і цікавий досвід. Найбільше сподобалося те, що тут не потрібно було прагнути до якогось правильного стану. Достатньо було слухати, дихати й дозволити собі відчувати.

На завершення я ще раз поплавала у басейні, відпочила у джакузі і сауні. Хотілося запам’ятати цей стан і забрати його з собою додому.

Головне – дозволити собі зупинитися

У програмі ретриту був і вільний час, коли кожна учасниця могла побути наодинці, насолодитися морським краєвидом, відпочити або просто поспілкуватися з іншими дівчатами. І, як виявилося, такі незаплановані паузи були не менш важливими, ніж практики.

За три дні я вкотре зрозуміла: відпочинок – це можливість змінити звичний ритм, звернути увагу на тіло, чесно поговорити з собою і згадати, що приносить радість.

Цей ретрит став для мене короткою паузою, після якої я повернулася уважнішою до себе. Повсякденні справи нікуди не зникли, але з’явилися сили знову ними займатися.

Тож, я зробила висновок: для перезавантаження не потрібна довга відпустка. Інколи достатньо лише трьох днів біля моря, кількох глибоких вдихів і чесного запитання до себе: «А чого я хочу саме зараз?»