7 способів відрізнити натуральний мед від підробленого

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Наприкінці літа ринки наповнюють золотисті баночки з медом різноманітних відтінків кольору та смаку. Якщо ви збираєтесь прикупити цілющі ласощі на ярмарку, озбройтеся декількома правилами їх правильного вибору. Яким повинен бути корисний мед і як виділити його серед фальсифікату, розповіли професор кафедри бджільництва ім. В. А. Нестерводського Національного університету біоресурсів та природокористування Віктор Поліщук і пасічник з Київської області Володимир Лозовий.

Те, що в Україні надзвичайно широкий асортимент видів меду, тоді як багато країн виробляють всього 1-2 сорту – встановлений експертами факт, імпортний ваговий на ринках не трапиться. Але до нього можна додати водички, замінити продукт перероблення нектару і паді звичайним цукровим сиропом, продавати мед 2-3-річної витримки, багаторазово перетоплений і вже позбавлений усілякої користі. Пасік і медового запасу сьогодні більш нж достатньо, конкуренція на ринку висока, і нормальний пасічник прагне задовольнити покупця, а не збути товар за будь-яку ціну, але гарантії, що вам трапиться безпосередньо виробник, ще й сумлінний, немає. Кожен бджоляр, що поважає себе, ніколи не додасть до меду залишки сот і мертвих бджіл нібито як доказ того, що мед натуральний, а дасть покупцеві його понюхати і навіть спробувати на смак. До речі, гречаний мед стає майже рідкістю – аграріям тепер вигідніше займатися не гречкою, а насінням для олії, тому "в тренді" – сорт соняшниковий.

Ознаки натуральності

Візуально. Найкращий мед настільки густий, що під час переливання з банки в банку буквально складається в гірку, якій потрібен час, щоб розподілитися. Це тому, що він містить не більше 17-20% води, а це консистенція сиропу, в якому 4 склянки цукру і 1 – рідини. Не розведений водою мед можна визначити вагами: кілограм меду поміщається в посудину об'ємом 0,8 літра, а літрова банка нормального меду тягне майже на півтора кг. Сумлінний продавець на ринку дозволить перевірити консистенцію товару паличкою або ложкою: якщо мед тягнеться тонкою ниточкою, то він якісний, а фальсифікований капає з ложки і миттєво топиться в масі. На вигляд він не буде однорідним і прозорим, як натуральний, а мутнуватий, з осадом на дні або розшаровувальний (часто на дно кладуть манку з патокою, а лише зверху мед). Піна – теж погана ознака, мед або недозрілий, або починає загравати.

мед_2
Getty Images

Дотик і на смак. Хороший мед завжди злегка дере горло своїй терпкістю, а кислинка не відчувається (вона – ознака незрілого продукту або того, що псується). Крапелька нормального меду, якщо розтерти її пальцями, легко наноситься і вбирається в шкіру, а та, що містить добавки, просто зіб'ється в крихти. У хорошого меду завжди сильний, специфічний аромат, частіше квітковий, пилковий, чим менше пахне, тим більше в нього підмішали сиропу.

Твердий рідкий. Чим більше в меді корисних речовин, тим швидше він затвердіє. Вибираючи мед, пам'ятайте, що влітку він повинен бути тільки сиропоподібним, якщо викачаний в цьому сезоні, і лише ріпаковий сорт з весняного медоносу густішає дуже швидко і, видобутий навесні, до серпня вже буде в брусках (рідкий – ледь жовтий, кристалізований – майже білого кольору). А вирушаючи на ринок восени чи взимку, розглядайте тільки зацукрований мед – в цю пору нормальний продукт іншим не буває (теж є виняток: акацієвий сорт довго зберігає рідку форму). Порядний пасічник взимку рідкий, а влітку загустілий мед продавати не буде: у першому випадку він, найімовірніше, буде розтопленим (а топити можна тільки обережно, за температури не вище 37°, інакше всі корисні властивості зведуться нанівець), у другому – нерозтопленим, але теж торішнім.

мед_3
Getty Images

Перевірка вдома. Про всяк випадок не купуйте в неперевіреного продавця оразу трилітрову банку, а візьміть майонезну баночку для проби та проведення експериментів. Перевірку меду можна влаштувати простим шматочком хліба. Опустіть його в мед хвилин на 10-12 – якщо він розм'як, значить, ви купили банальний сироп, а в натуральному меді хліб затвердіє. Розведений водою мед утворює рідкі плями на аркуші паперу або протече, а от хороший продукт буде лежати без змін. Якщо штиркнути в мед розпеченим кінчиком ножа, на металі нічого не залишиться, тоді як фальсифікат залишить шар паленого цукру (як під час варіння домашніх льодяників). Розведіть чайну ложку меду в половині склянки гарячої води: низькоякісний не розчиниться повністю, а якщо влити в отриману рідину трошки спирту, вона ще й стане каламутною. Розчин справжнього меду після всіх цих маніпуляцій залишається прозорим, як сльоза, і дасть збій, тільки якщо він з хвойних дерев. До речі, всі домішки спливуть або осядуть, якщо ви візьмете для перевірки дистилят. До цієї суміші можна капнути і йоду, і, якщо продавець підмішав крохмаль, вона посиніє. А під час додавання оцту можуть піти бульбашки: явні ознаки, що в мед потрапила крейда. Останній спосіб – посипати крапельку меду дрібкою крохмалю. В ідеалі білий порошок так і залишиться окремим шаром, а от штучно змішаний мед неодмінно ввійде з ним в якусь реакцію.

За документами. Лабораторні дослідження миттю відшукають будь-які домішки і надлишок води в меді, тому не зайвим буде запитати у продавця ветеринарно-санітарний паспорт пасіки і сертифікат відповідності (експертний висновок). Якщо він є, значить, перевірку продукт пройшов без проблем, адже контроль точно покаже навіть перевищення вмісту сахарози навіть всього відсотків на 5. У документі обов'язково повинні стояти печатка лабораторії і позначка про проходження радіологічного контролю. І простежте, щоб до сертифікату був прикріплений чек про сплату досліджень і з датою, що збігається із зазначеною в експертному висновку.

Тетяна Малиновська

Залиште свій коментар

Вибір редакції