Аналіз крові на аміак: кому призначають і навіщо

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Вимірювання концентрації аміаку в крові корисне під час діагностики захворювань печінки і ферментативних порушень.

Аналіз крові на аміак призначається під час діагностики тяжких захворювань печінки та деяких генетично обумовлених порушень обміну сечовини. Також рекомендується як додаткове дослідження у разі визначення причин поведінкових змін, розладів свідомості, під час діагностики печінкової енцефалопатії і синдрому Реє.

Що таке аналіз на аміак у крові?

Присутність аміаку в крові також називається гіперамоніємією і виникає через повну відсутність або недостатню активність ферментів, що беруть участь у циклі сечовини. Це порушує процеси обміну речовин і виведення аміаку з організму – в результаті з'являється підвищена кількість аміаку в крові.

Лабораторний аналіз полягає у визначенні концентрації аміаку в плазмі крові, де нормальним показником вважається середнє значення 10-50 мкмоль/л.

Аміак є побічним продуктом білкового обміну, складається з амінокислот, кожна з яких містить аміногрупу – NH 2. Розподіл і синтез амінокислот, а також білків завжди викликає утворення певних кількостей іонів амонію NH 4 +, які легко перетворюються на газоподібну форму NH 3, добре розчинну у воді і, отже, в плазмі. Зазвичай організм негайно використовує іони амонію, а сам аміак тільки частково надходить із клітин організму (наприклад, скелетних м'язів під час їхньої роботи).

Якщо відбувається порушення метаболізму сечовини на певній стадії, розвивається процес збільшення вмісту аміаку в крові. Аміак є сильною отрутою, оскільки проникає через гематоенцефалічний бар'єр, викликаючи порушення гомеостазу мозку. Крім того, висока концентрація аміаку зазвичай супроводжується тяжкою печінковою недостатністю, яка називається енцефалопатією.

Основною ж метою визначення концентрації аміаку є оцінка ступеня паренхіматозної недостатності печінки, особливо у разі цирозу, який має перебіг.

Передбачається, що аміак є причиною ушкодження центральної нервової системи у людей з печінковою недостатністю, що призводить до порушення процесів детоксикації.

Які показання до аналізу аміаку в крові?

Як видно з наведеного вище опису, лікар призначає тест на аміак для оцінки функції печінки або ступеня тяжкості цирозу. У першому разі дослідження використовується для оцінки ризику розвитку у пацієнта печінкової енцефалопатії, у другому – опосередковано, для визначення ступеня вираженості колатерального кровообігу під час цирозу печінки. Слід підкреслити, що аміак є основним, але не єдиним токсином, відповідальним за синдром печінкової енцефалопатії, і тому оцінка стану пацієнта з ризиком розвитку печінкової патології потребує всебічних досліджень.

Рідше визначення вмісту аміаку в крові призначається дітям для оцінки ступеня вираженості генетичних дефектів ферментів циклу сечовини. Найбільш типовим прикладом є дефіцит ключового ферменту – орнітин транскарбамілази, виявленого у хлопчиків (дефект пов'язаний зі статтю).

Особливі випадки, коли може знадобитися проведення тесту на аміак, – генетичні дефекти циклу сечовини і отруєння аспарагіновою кислотою.

Сироватковий аміак – норма і результати

Результати тесту аналізуються окремо для жінок і чоловіків. В нормі показники повинні мати такі значення:

жінки: 19-87 мкг/дл, (11-51 мкмоль/л);

чоловіки: 27-102 мкг/дл (16-60 мкмоль/л).

Вище 150 мкг/дл свідчить про серйозне пошкодження печінки, що супроводжується енцефалопатією, від 300 мкг/дл і вище – зазначається печінкова кома.

Дуже рідко спостерігається зниження рівня аміаку в крові (нижче мінімального значення), що зазвичай вказує на проблеми з аномальним артеріальним тиском.

Як підготуватися до тестування на концентрацію аміаку у крові?

Від пацієнта не потрібно особливої підготовки. За 8-10 годин потрібно виключити приймання їжі і препаратів. За годину до забору крові дозволяється випити склянку води без газу. Здавання крові слід проводити до 10 години ранку.

Які протипоказання для тестування аміаку в крові?

Протипоказань немає.

Збільшення аміаку в крові – які причини?

Гіперамоніємія, тобто дуже високий рівень аміаку в крові, являє собою розлад з досить швидким плином і дуже несприятливим впливом на центральну нервову систему. Фізіологічно аміак утворюється як продукт трансформації амінокислот кишковими бактеріями, де з кишечника аміак потрапляє в печінку разом з кров'ю. Важливо знати, що печінка є єдиним органом, здатним усунути аміак, тому занадто високий рівень речовини в крові найчастіше провокується печінковою недостатністю. Однак це не єдина причина – іншими факторами підвищеного вмісту аміаку в крові є:

розлади кишкової бактеріальної флори, що призводять до розмноження анаеробних гнильних бактерій;

кровотеча в просвіт травного тракту, викликана розривом варикозно розширених вен стравоходу;

кровотечі на тлі виразки шлунка або як наслідок порушення згортання крові;

генетичні дефекти, що призводять до ферментативного дефіциту;

закрепи і уповільнення перистальтики кишечника, що сприяє посиленню кишкової ферментації;

порушення роботи нирок (гостре або хронічне захворювання нирок);

синдром Реє – небезпечне захворювання, яке зазвичай вражає дітей (близько 50% смертності), викликає патологічні зміни в багатьох органах, головним чином в мозку і печінки.

У разі гіперамоніємії спеціалізоване лікування складається з внутрішньовенного введення глюкози та ліпідів. У більш серйозних випадках призначається гемодіаліз або гемофільтрація, використовувані для очищення крові від аміаку. Лікування гіперамоніємії проводиться в умовах стаціонару, що, звичайно, не звучить обнадійливо, але вкрай необхідно через можливі потенційно фатальні наслідки.

Читайте також: Гастроскопія: навіщо призначають, як підготуватися і які можливі ускладнення

Залиште свій коментар

Вибір редакції