Чому в дітей виникає короткозорість: хто у групі ризику та які методи корекції

Офтальмологиня вищої категорії, провідна фахівчиня дитячого відділення клініки “Ексімер” Олена Варга – про найбільшу очну проблему сучасних дітей.

Що таке короткозорість

Це порушенням рефракції, яке призводить до зниження гостроти зору. На початкових етапах малюк погано бачить вдалечінь, на розвинених – і зблизька також.

Загалом короткозорість (міопія) є глобальною проблемою не лише в Україні, а й у світі. Діти навчаються онлайн, постійно працюють на коротких відстанях, практично не використовують зір вдалечінь. Уся їхня робота відбувається в діапазоні від 25–30 до 40–45 см до очей.

Чому в одних виникає міопія, а в інших за тих самих зорових навантажень – ні

Тут відіграє роль генетична обумовленість ситуації. На жаль, короткозорість передається спадково, частіше через покоління. Буває, що у батьків чудовий зір, а в дитини є мінус уже від народження. Виявляється, що хтось із родичів також страждає на короткозорість, причому з немалими діоптріями. 

Проблема пов'язана зі слабкістю сполучної тканини ока. У кожного з нас її щільність обумовлена генетично. І це стосується як ока, так і всього організму. Подекуди генетична схильність до короткозорості зумовлена не лише навантаженнями, які отримує дитина. Чимало залежить від того, чи повноцінно вона харчується, чи нормальний у неї кровообіг, чи добре кровопостачання голови й очей, чи немає аномалії розвитку судин.

На порушення рефракції також впливає вроджена аномалія кута передньої камери. Розташований всередині ока, він відповідає за потік рідини між передньою і задньою стінками. Коли ця аномалія незначна, для того, щоб розвинулося серйозне захворювання (йдеться про глаукому), поступово формується доволі активний вид короткозорості, який потім призводить до ускладнень уже в дорослішому віці.

Що важливо знати? Вроджені аномалії можуть проявлятися на різних етапах розвитку, наприклад, аж у 10–14 років. Тому ми маємо диференціювати, що саме у дитини, який вид короткозорості, і вже діяти залежно від ланок, в яких є проблема.

Небезпека близької відстані

На жаль, молоді батьки часто не знають, що малюкам не можна давати ґаджети з пелюшок. Вони радіють, що крихітка грається, тицяє на якісь кнопочки, щось там розуміє у свої 6 місяців. А потім дивуються, коли на прийомі в офтальмолога у 3-, 5-, 6-річок виявляють короткозорість.

Річ у тім, що за зорових навантажень на близьку відстань спрацьовує механізм, який називається акомодацією. За неї відповідають циліарні м’язи всередині ока. Коли треба дивитися вдалину, вони розслабляються, і малюк більш-менш непогано бачить, а коли зблизька – скорочуються. Проте у дитини процес акомодації ще не сформований і не розвинений так, як треба.

Ба більше, немовлята в нормі народжуються далекозорими, тобто з короткими очима, що відповідає плюсовій або далекозорій рефракції параметрів ока. Тож спочатку малюки не дуже добре бачать ані далеко, ані близько. Якщо такій крихітці давати дорослі зорові навантаження, це призведе до зриву зорової системи – формування косоокості, амбліопії, короткозорості.

Коли маленька дитина розглядає якісь предмети зблизька, в очах рефлекторно підвищується тиск, бо там відбувається застій рідини, адже внутрішньоочні м'язи працюють на одній площині.

Вона банально не рухає очима, бо дивиться в одну й ту саму точку, тож певна частина циліарного м'яза напружується і не розслаблюється. А оскільки сполучна тканина у дитини ще не розвинена, підвищений рефлекторний тиск потроху розтягує очне яблуко та формує мінус у зорі там, де його не мало ніколи бути.

Дорослі мають розуміти: до 3–4 років малюкам не можна давати жодні ґаджети – ні мобільні телефони, ні планшети. Максимум, що дозволяється, – це перегляд телевізора щонайбільше 5–10 хвилин. Крихітці цікаво з ґаджетом, її затягує, вона припиняє рухатися, а батьки радіють, що можуть у цей час робити щось своє. Та паралельно з цим дитина набуває купи хвороб, зокрема сколіоз і нервові розлади, адже брак руху відбивається на всіх системах дитячого організму.

5 причин міопії

Отже, розвиток короткозорості – це комплекс проблем, який треба вирішувати, починаючи від малого. 

Зважайте, що є щонайменше 5 чинників формування короткозорості:

• порушення кровообігу та кровопостачання;

• недостатність сполучної тканини;

• слабкість циліарних м’язів;

• аномалія кута передньої камери ока;

• навантаження на зорову систему з близької відстані.

Хто у групі ризику

З огляду на вищенаведене, можна виокремити категорії, які схильні до короткозорості:

• мають батьків, дідусів, бабусь, сестер або братів, у яких є ця проблема;

• від народження бавляться з ґаджетами;

• мало рухаються і зранку до ночі безконтрольно сидять у планшетах або телефонах;

• мають вроджені проблеми з судинами, недостатнє кровопостачання головного мозку та сполучної тканини;

• страждають на хронічні захворювання;

• не гуляють на вулиці взагалі, а постійно сидять вдома.

Річ у тім, що зорова система формується з урахуванням того, де переважно бувають дітлахи. Вона пристосовується до чотирьох стін: у замкнутому просторі немає потреби бачити вдалечінь, тому зір буде гарним лише зблизька і на середні відстані.

Найнебезпечніші періоди розвитку короткозорості

В час активного зростання збільшується ризик розвитку міопії. Зокрема, це відбувається:

• у 5-6 років: дитина готується і йде до школи, отримує значне зорове навантаження плюс починає вдвічі активніше рости;

• підлітковий період: у дівчат – від 10 до 14 років, у хлопців – від 12 до 16; тоді в організмі відбувається гормональна перебудова.

Коли хлопці, наприклад, за рік різко виростають на 10 см, на тлі цього іноді погіршується зір, адже судини не мають достатнього кровопостачання, через що формується слабкість сполучної тканини. Навантаження ж на очі залишається великим – відтак підліток починає втрачати зір.

Що робити

В дитячій офтальмології є такі методи корекції:

• окуляри;

• денні лінзи;

• нічні лінзи.

На початкових стадіях короткозорість (легкий ступінь – -1, -2 діоптрії) часто компенсується окулярами. На жаль, через перенавантаженість дітей ця стадія швидко минає. Тож застосовується комбінований варіант – окуляри й паралельно м'які контактні лінзи.

Щодо денних лінз є певні обмеження, оскільки малечі не завжди просто їх надівати. Зазвичай на початку пропонується пів дня носити лінзи, пів дня – окуляри (лінзи знімати хоча б за 4 години до сну).

Зараз найефективнішими вважаються жорсткі нічні лінзи. Вони надіваються на ніч, знімаються вранці, а далі дитина якісно бачить без додаткової корекції – окулярів чи денних лінз. 

Ця методика також має свої обмеження:

• короткозорість – до 6 діоптрій;

• астигматизм – до 2-2,5 діоптрії.

Додатковий плюс нічних лінз у тому, що на початкових етапах вони дають змогу стабілізувати хворобу: її прогресування уповільнюється й іноді зупиняється формування високих ступенів міопії.

Чому обов'язково потрібно коригувати зір, а не чекати, що дитина це переросте?

Якщо нічого не робити, зорова система постійно перебуватиме у стані напруженості. Дитина не бачить вдалечінь, постійно придивляється до чого-небудь – відбувається перенавантаження циліарних м'язів, підвищується тиск всередині ока і зрештою формується ще більший мінус! 

Отже, коли батьки зволікають і не надівають малюкові окуляри, вони не лише не допомагають, але і шкодять його зору.

Звісно, спочатку треба зрозуміти, від чого саме погіршився зір. Короткозорість це, порушення акомодації чи просто спазм внутрішньоочних м'язів через перенавантаження. Тож офтальмолог проводить діагностичне обстеження з обов'язковим закапуванням циклоплегіків, щоб дослідити, чи справді у маленького пацієнта короткозорість адже в разі порушення акомодації про окуляри не йдеться – призначається лікування і вправи на відновлення роботи м'язів.

Як часто ходити на обстеження

Коли ви помітили, що у дитини поганий зір, зробили обстеження та виявили початкову стадію короткозорості, потрібно відвідувати офтальмолога кожні 4-5 місяців, щоб зрозуміти динаміку – наскільки стабільню чи нестабільною є міопія.

Якщо завдяки корекції її вдалося стабілізувати, можна планувати візити до лікаря не пізніше, ніж раз на пів року, адже сьогодні дитина бачить добре, а завтра може знову початися погіршення гостроти зору.

Читайте також: