Існує маса народних повір'їв, рецептів та міфів, пов'язаних із лікуванням онкологічних захворювань. Більшість із них помилкові, які не мають доказової бази і можуть завдати хворому серйозної шкоди. Але деякі народні спостереження та поради знаходять підтвердження у реальному житті.
Докладніше про міфи і правду про онкологію розповіла Олена Муса – лікарка-онкологиня-хіміотерапевтка Житомирського центру "Медібор".
Міф 1: рак може бути самцем або самицею
У народі існує думка, що онкологічне захворювання може бути чоловічого та жіночого роду, тобто рак та рачиця. Водночас вважається, що рачиця (самка) набагато небезпечніше і агресивніша, ніж рак (самець). Саме тому багато пацієнтів запитують у лікарів: "У мене рак чи рачиця"? Хоча таке твердження неправильне, оскільки пухлини не поділяються на чоловічі та жіночі.
Мабуть, подібне твердження з'явилося тому, що існують різні види пухлин. Наприклад є рак, а є саркома – захворювання тяжче і агресивніше, ніж рак. І тому в народі вважається, що хвороба жіночого роду (саркома) набагато небезпечніша, ніж чоловічого (рак). З іншого боку, існують інші види онкологічних захворювань, наприклад, аденокарцинома. Це захворювання легше за саркому, незважаючи на те, що її назва теж жіночого роду. А ще є лімфосаркома або лімфома (рак лімфатичних вузлів), яка також найчастіше успішно лікується і може не давати рецидивів кілька десятків років. Хоча назва хвороби теж жіночого роду. Тому немає сенсу ділити онкологічні захворювання на "він" і "вона". А твердження, що пухлина жіночого роду важча і небезпечніша, ніж чоловічого роду, не має підстав.
Міф 2: якщо відмовитися від цукру, молока та м'яса, то пухлина зменшиться
Це неправда. Навіть якщо хворий зовсім припинить харчуватися, пухлина забиратиме з організму всі поживні речовини, які їй необхідні, аж до того, що почне пожирати сам організм. Тобто організм виснажується і страждає, а пухлина продовжує зростати. Як наслідок – настає лейкопенія (падіння рівня лейкоцитів) і серйозне зниження імунітету. Практика показує, що голодування не дає нічого доброго. Наприклад, буває, що пацієнт змушений голодувати, якщо у нього на фоні лікування розвивається нудота та блювання, але це не покращує його стан щодо онкології. Навіть навпаки: на тлі інтоксикації лікарі іноді відзначають прогрес захворювання, тобто швидкий розвиток пухлини.
Не існує ні наукового підтвердження, ні всесвітніх рекомендацій щодо обмеження солодкого, молока та м'яса, яке призводить до покращення стану хворого. Обмеження солодощів дійсно потрібне пацієнтам, але зовсім не тому, що вони вплинуть на пухлину, а для того, щоб зменшити навантаження на підшлункову залозу та печінку. З цієї ж причини м'ясо краще вживати у вареному вигляді та нежирних сортів. Цілісне молоко краще замінити кисломолочними продуктами, щоб розвантажити підшлункову залозу. Якщо вживати птицю, то краще домашню. Всі ці рекомендації не пов'язані безпосередньо з пухлиною, а впливають на загальний стан організму пацієнта.
Міф 3: пацієнтам з онкологічними захворюваннями не можна підходити до газової плити
Незрозуміло, звідки взявся цей міф. Інформації про те, що природний газ будь-яким чином впливає на розвиток пухлини, не існує. Інша річ, що пацієнтам з онкологією необхідно уникати високої температури у приміщенні, тому що підвищена температура прискорює обмінні процеси в організмі і є стимулятором для розвитку пухлини. Тому довге перебування на кухні біля гарячої плити справді може зашкодити пацієнтові, а газ тут зовсім ні до чого. Ось чому лікарі категорично забороняють будь-які компреси на пухлини, які зігрівають. Наприклад, якщо жінка застудила груди, і у неї виникло ущільнення запального характеру, то компрес, що зігріває, може допомогти, але якщо зігрівати злоякісну пухлину, то це призведе до прискорення її розвитку.
Однак жінці, яка хворіє на онкологію, зовсім не обов'язково повністю відмовлятись від приготування їжі для своєї сім'ї. Готувати на кухні можна, але найкраще – швидкі та прості страви, які не вимагають постійного та довгого перебування біля гарячої плити. Наприклад, можна готувати борщ, гарніри, тушкувати овочі, періодично підходячи до плити на декілька хвилин. Але якщо ви вирішили посмажити на всю сім'ю млинців, простоявши біля розпеченої пательні хвилин 40, то краще відмовитися від цієї витівки. Словом, готувати їжу потрібно, але недовго і з перервами.
Міф 4: пацієнтам з онкологією не можна відвідувати лазню
Це правда. У лазні людина тривалий час перебуває у приміщенні із високою температурою і прогріває своє тіло, що може призвести до пришвидшення розвитку пухлини. Не рекомендуються також активні масажі, що зігрівають і підвищують температуру тіла. А легкий масаж зовсім не зашкодить. Так само не зашкодить похід до лікаря, який вправить вивих або хребець. Ці маніпуляції не ведуть до суттєвого підвищення температури тіла, і тому не є небезпечними.
Міф 5: якщо довго перебувати на сонці, може виникнути рак
Правда. Шкіра людини дуже сприйнятлива до сонячних променів, і у разі накопичення ультрафіолетового випромінювання пігменти, що є в клітинах, можуть переродитися у злоякісні утворення. Родима пляма або звичайна родимка можуть перетворитися на меланому, яку називають королевою пухлин. Меланома небезпечна тим, що дуже швидко прогресує, дає метастази та часто буває смертельною. Хоча вона не має жахливого вигляду: просто потемніла цятка або родимка, а бувають і безпігментні меланоми, які навіть не побачиш.
З іншого боку, повністю ігнорувати сонячне випромінювання також не можна. Хоча б тому, що завдяки ультрафіолетовому випромінюванню в шкірі утворюється дуже важливий для людини вітамін D. Просто необхідно знати міру і не перестаратися із засмагою. Влітку засмагати можна лише вранці та ввечері, а вдень сонця краще уникати. До того ж не забувати про головні убори та захисні окуляри від сонця. Особливо обережними слід бути людям, у яких діагностовано онкологічне захворювання. Їм краще зовсім не засмагати.
Міф 6: живе нефільтроване пиво підвищує лейкоцити
На тлі проходження хіміо- та променевої терапії у пацієнтів знижуються всі показники крові, зокрема лейкоцити. І деякі з пацієнтів справді примудряються підвищити лейкоцити живим нефільтрованим пивом. Наприклад, були випадки, коли чоловіки, у яких низький рівень лейкоцитів, ввечері випивали пива, а вранці здавали аналіз і виявлялося, що кількість лейкоцитів прийшла до норми. Це, звичайно, не означає, що треба всім налягати на пиво, але такий факт було зафіксовано.
Крім пива, існує низка продуктів, які можуть підняти рівень лейкоцитів: часник, сало, риба жирних сортів, ікра, горіхи. Добре підвищує лейкоцити відвар вівса. Приймаючи такий відвар, пацієнти швидше виходять з інтоксикації після хіміотерапії. Зрозуміло, що пиво та овес – зовсім не панацея і ці засоби підвищення лейкоцитів не завжди спрацьовують, але у деяких випадках вони справді допомагають.
Міф 7: червоне вино сприяє підвищенню гемоглобіну
Щодо підвищення гемоглобіну за допомогою червоного вина, то на практиці такого не траплялося. Незважаючи на те, що у вині міститься залізо, воно не засвоюється через алкоголь, який там є. Тому приймати вино як засіб для підвищення рівня еритроцитів недоцільно.
Міф 8: гриб веселка може вилікувати рак
Люди настільки впевнені в лікувальних властивостях гриба веселка (або панна), що іноді навіть відмовляються від хіміотерапії та починають самолікування цим грибом або приймають його під час проходження хіміотерапії. У лікарській практиці немає випадків, щоб від приймання гриба нормалізувався стан пацієнта. У цьому разі найімовірніше гриб грає роль плацебо: якщо пацієнт дуже сильно в нього вірить, то на якийсь період може настати ефект уявного добробуту. Але вилікувати онкологічне захворювання цим грибом (або іншими подібними) точно неможливо! Після вживання грибів, які найчастіше настоюють на горілці чи спирті, у пацієнта починається інтоксикація.
Варто такому пацієнтові зайти до кабінету лікаря, як фахівець уже знає, що той приймає гриби: запах шкіри та поту людини стає грибним. Біда в тому, що від вживання грибів дуже страждає печінка і підвищуються всі печінкові показники: білірубін, АЛТ, АСТ. Для пацієнта це дуже погано. Тому лікарю доводиться переривати процес хіміотерапії і проводити дезінтаксикаційну терапію, щоб привести до норми показники печінки. І лише після цього можна продовжити лікування. Як результат – пропускаються необхідні терміни проведення хіміотерапії. Адже вона завжди проводиться циклічно та існують чіткі часові проміжки між курсами лікування. Якщо часові рамки порушуються, то вся схема лікування стає не такою ефективною, як має бути. Тому шкоди від грибів для пацієнта більше, ніж користі.
Міф 9: біодобавки допомагають перенести хіміотерапію
Біодобавки можна приймати в будь-який період лікування, але водночас потрібно обов'язково порадитися з лікарем. Річ у тім, що в багатьох біодобавках містяться імуностимулятори. Вони не тільки стимулюють роботу імунітету, а і сприяють розвитку пухлини. Крім того, лікарі застосовують хіміопрепарати, які блокують вітаміни, а якщо людина прийматиме біодобавки з вітамінами, то виходить конфлікт препаратів. Словом, потрібно точно знати, які саме біодобавки можна застосовувати у певний період лікування, а які не варто.
Але є такі, які можна приймати постійно. Наприклад, біодобавка – хлорофіл. Це витяжка із люцерни. Вона підтримує рівень лейкоцитів. А ще допомагає трохи знизити неприємні запахи та відчуття у людей, у яких пухлина розташована у порожнині рота та викликає процеси гниття з відповідним запахом. Цю біодобавку після консультації з лікарем можна приймати з першого до останнього дня лікування та навіть із метою профілактики. Що стосується вітамінних комплексів, то деякі з них можна приймати під час лікування, а деякі лише після нього. Головне – порадитися з лікарем, щоб самому не наробити дурниць та не погіршити свій стан.
Читайте також: