Дороге — не означає довговічне: правда про футболки й пальта та навіщо платити більше
Ми звикли вірити, що якщо річ коштує дорого — вона слугуватиме довше. Ніби разом з логотипом і цінником ми купуємо гарантію якості, міцності та років бездоганного носіння. Проте чи справді це так — спробуємо розібратися.
Дороге — не означає довговічне: правда про футболки й пальта та навіщо платити більше / © Associated Press
Зайдіть до будь-якого масмаркету або люксового бутика, і побачите однакову невимовну обіцянку, що якість дорівнює довговічності. Нас переконують, що висока ціна означає кращу тканину, крій і довше життя речі. Та чи справді це так, розповіло видання RTÉ.
Нещодавнє дослідження Інституту текстилю та кольору Університету Лідса (LITAC) спільно з екологічною організацією Wrap показало, що ціна майже не має прямого зв’язку з витривалістю одягу.
Експеримент, який зруйнував міф
Дослідники протестували 47 футболок — від бюджетних до люксових. Кожну з них 50 разів прали за 30°C і сушили в машинці, а потім оцінювали за кількома критеріями: утворення ковтунців, вицвітання, усадження та загальний вигляд.
Результат виявився несподіваним. Найдорожча футболка, дизайнерська модель, посіла лише 28 місце за зносостійкістю. Водночас футболка з супермаркету показала значно кращий результат. Шість із десяти найвитриваліших моделей коштували менше середньої ціни.
Тож з упевненістю можна сказати, що довговічність — не розкіш для обраних. Її можна отримати в будь-якому ціновому сегменті.
Чому ми досі плутаємо ціну з якістю
Попри такі дані, мода продовжує жити за законами сприйняття, а не функціональності. Ціни в сегменті люкс стрімко зросли, а практичність не завжди разом із ними. Сьогодні базова річ без складного дизайну може коштувати сотні гривень і водночас мати етикетку «лише хімчистка» чи «не прати».
Парадокс очевидний: крихкість продають як ексклюзивність, а делікатність — як ознаку статусу. Натомість справжня витривалість — демократична якість, яка рідко корелює з логотипом.
Матеріал вирішує, але не все
На витривалість одягу значною мірою впливає тканина. Синтетичні волокна, як-от поліестер чи нейлон, краще тримають форму, рідше рвуться і швидше сохнуть. Саме тому їх часто використовують у спортивному та робочому одязі.
Втім, така довговічність має екологічну ціну. Синтетика — це пластик, який розкладається десятиліттями та утворює мікропластик під час кожного прання. Натуральні тканини, як-от бавовна й вовна, приємніші до тіла та біорозкладні, але потребують більше ресурсів для виробництва.
Сучасна індустрія шукає компроміс, а саме спрощує склад тканин для перероблювання, проте часто жертвує міцністю. Універсального рішення не існує. Довговічність завжди є балансом між дизайном, матеріалом і призначенням речі.
Емоційна довговічність
Є ще один важливий аспект — емоційна прив’язаність. Навіть найдешевша футболка може витримати десятки разів прання, але чи захочемо ми носити її роками. А от улюблений жакет, пов’язаний зі спогадами, ми швидше віддамо в ремонт, перефарбуємо чи перешиємо.
Це емоційна довговічність — зв’язком між людиною та річчю, який не дає нам викинути її завчасно. Саме він часто визначає реальний «термін служби» одягу.
Отже, довговічність не завжди коштує дорого, принаймні у фінансовому сенсі. Вона вимірюється не брендом, а розумним дизайном, відповідальними матеріалами та нашим ставленням до речей.
«Найстійкіший» одяг — це не завжди новий чи не завжди дорогий. Часто це той, який уже висить у шафі та досі має для нас цінність. Бо справжня сталість починається не з виробництва, а з поваги до матеріалу, праці та до речей, які ми обираємо довше носити.