Меланома: як розпізнати й запобігти

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Меланома, меланобластома, рак шкіри – злоякісне захворювання, яке досі важко ефективно лікувати. Найважливішою роллю в боротьбі з меланомою є профілактика та рання діагностика захворювання, що значно збільшує шанси на одужання. Фахівці в галузі онкології стурбовані тим, що рівень захворюваністі на меланому у всьому світі систематично зростає, щороку спостерігається зростання пацієнтів з таким діагнозом на 3-7%.

Причини і фактори ризику

Вплив ультрафіолетового випромінювання від сонця і соляріїв є основною причиною меланоми. До розвитку хвороби більше схильні люди зі світлою шкірою, хоча наявність смаглявого відтінку повністю не виключає ризики розвитку меланобластоми.

Меланома може виникати раптово або розвиватися на вже наявних невусах (родимки), трансформуючи доброякісне утворення в злоякісне. Може розвинутися в будь-якому місці тіла, де існують меланоцити (клітини, що виробляють меланін), включаючи очі і навіть травний тракт.

Схильність до сонячних опіків, особливо в ранньому і підлітковому віці, розглядається як ще один важливий фактор ризику меланоми. До другорядних причин онкодерматологи зараховують такі:

світла шкіра, світле волосся, руде волосся або світлі очі;

наявність великих родимок, а також численних невусів;

виникнення меланоми у родичів;

наявність іншої немеланомної злоякісної пухлини, зокрема, базаліоми і плоскоклітинного раку;

інтенсивний, але переривчастий вплив ультрафіолетових променів;

схильність до утворення ластовиння;

розвиток меланоми може бути пов'язаний з інфекцією ВПЛ і ретровірусом;

вплив промислових хімікатів, таких як розчинники або вінілхлорид.

Меланома – це рак, який добре піддається лікуванню на ранній стадії розвитку. Виживаність у разі меланоми з товщиною до 0,8 мм близька до 100%. Попередньою умовою лікування є раннє виявлення пухлини і її швидке видалення.

Симптоми: коли потрібно бігти до лікаря

У жінок меланома найчастіше виникає на руках або ногах; у чоловіків цей стан часто розвивається на тілі, голові або шиї. Найбільш поширеними ознаками хвороби є незвичайні візуальні зміни – поява нової родимки, трансформація вже наявної. Так, якщо було помічено, що родимка потемніла, почала свербіти, кровоточити, слід якомога швидше звернутися до лікаря – дерматолога або дерматоонколога.

Збільшення захворюваності на злоякісну меланому спостерігається у світі вже кілька десятиліть. Щорічно діагностується близько 50 000 нових випадків раку шкіри. Тому важливо регулярно оцінювати поверхню шкірних покривів на наявність ознак та змін, що потенційно можуть нести злоякісний характер.

Щоб допомогти вчасно виявити патологічні порушення, дослідники розробили так звану "ABCDE систему". Це список орієнтирів, на які потрібно звернути увагу у разі оцінки стану шкіри і невусів.

А (асиметрія). Звичайні родимки в основному симетричні, а ранні форми злоякісної меланоми характеризуються асиметрією.

В (межа). Нормальні родимки мають овальну або круглу форму, межу між ними і здоровою зоною добре видно.

C (колір). Правильні невуси зазвичай однотонні, мають світло-коричневий або темно-коричневий колір. Підозри повинні викликати родимки чорного кольору.

D (діаметр). Звичайні родимки можуть мати різні розміри, але, якщо спостерігається невус 5-6 мм і більше, потрібно записатися на дерматоскопію.

E (збільшення). Особливе занепокоєння викликає раптове збільшення родимки, а саме спонтанне її зростання.

Якщо ви виявили хоча б одну з описаних вище ознак, це вже є приводом для відвідування лікаря.

Діагностика

Діагностичне обстеження складається з декількох лікарських маніпуляцій:

Фізикальне обстеження. Лікар вдається до використання таких методик, як епілюмінесцентна мікроскопія або дерматоскопія. Завдяки їм можна візуалізувати глибокі структури шкіри, невидимі неозброєним оком. Отримані зображення лікар може збільшити в десять разів і проаналізувати розподіл пігменту в епідермісі, а також дермі.

Дерматоскопічне дослідження. Може бути використане для диференційної діагностики судинних уражень, таких як капілярна гемангіома або судинна гранульома. Цей вид утворень може мати клінічний вияв, схожий з меланомою.

Ранню меланому часто надзвичайно важко відрізнити від доброякісних пігментованих родимок. Підозрілі ураження повинні бути піддані біопсії за допомогою процедури, яка включає видалення патологічно зміненої тканини і подальше її вивчення під мікроскопічним обладнанням.

Лікування: класичні і сучасні методи

Першим етапом лікування меланоми є хірургічне втручання. Воно полягає в радикальному видаленні пухлини з краєм здорової шкіри шириною 1 см для меланоми товщиною до 2 мм Коли товщина злоякісного перевищує 2 мм, видаляється 2-3 см здорової шкірного покриву.

В запущеній формі, коли меланома перетинає шкірно-епідермальний бар'єр і проникає в лімфатичні вузли або інші органи, викликаючи метастази, в доповнення до хірургічного лікування призначається підтримувальна терапія. Залежно від стану пацієнта застосовуються такі методи:

хіміотерапія. Проводиться після операції, щоб знищити ракові клітини, які залишилися, і знизити ризик рецидиву;

імунотерапія. Призначаються препарати, які стимулюють імунну систему організму для боротьби з раком;

променева терапія. Проводиться за певних обставин, наприклад, за наявності неоперабельних пухлин.

Цільове лікування – сучасна терапія меланоми

Останні роки принесли прорив в лікуванні меланом. Причиною цього стало відкриття взаємозв'язку між мутацією гена BRAF та прогресуванням пухлини. Приблизно у 50% пацієнтів з меланомою спостерігається мутація цього гена, який відповідає за схильність до захворювання. Так, цільові препарати блокують ферменти гена BRAF, що призводить уповільнення розростання пухлинних клітин.

Прогноз за меланоми залежить від глибини інфільтрації і ступеня клінічного розвитку. На ранніх стадіях захворювання вдається вилікувати з успіхом в 90 і навіть 100%.

Лікування хворих на меланому повинно проводитися фахівцем з онкологічної хірургії, у спеціалізованих центрах.

Профілактика

Вплив сонця є основним фактором ризику розвитку меланоми, якому можна запобігти. Шкіра повинна бути захищена від впливу сонячних променів з 10 до 15 години – це час з найбільшою ступенем агресивності ультрафіолетового випромінювання. Другий важливий момент – сонцезахисний крем з SPF 30 і вище. Крем слід наносити на відкриті ділянки шкіри перед кожним виходом на вулицю, особливо на пляжі.

Захист від ультрафіолету – найкраща профілактика від цього типу раку. Тому давайте розумно використовувати сонячні ванни і правильно дозувати вплив УФ-випромінювання.

Нас консультувала лікарка сімейної медицини Христина Шевченко.

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції