Онкологи назвали звички, які можуть допомогти жити здоровіше після діагнозу "рак"

Діагноз «рак» змінює життя, проте він не означає, що людина повністю втрачає контроль над своїм здоров’ям. Видання The Washington Post розповіло, які зміни способу життя можуть покращити прогноз, знизити ризик рецидиву та навіть збільшити тривалість життя після онкологічного захворювання.

Щороку лише у США, наприклад, рак діагностують у понад двох мільйонів людей, а кількість людей, які живуть після лікування онкологічних захворювань, уже перевищує 18 мільйонів. Не дивно, що пацієнти часто запитують лікарів, чи можуть правильне харчування, фізична активність або відмова від шкідливих звичок реально вплинути на їхнє майбутнє.

Відповідь досить багатонадійна — сучасні дослідження свідчать, що зміна способу життя після встановлення діагнозу здатна принести користь, яку в окремих випадках можна порівняти з ефектом деяких методів лікування.

Відмова від куріння

Кинути курити непросто, особливо в період сильного стресу. Проте саме ця звичка залишається одним із найважливіших факторів, які впливають на прогноз.

Аналіз понад 130 наукових досліджень за участю понад 50 тис. людей із раком легень або пухлинами голови та шиї показав, що приблизно третина пацієнтів продовжує курити навіть після встановлення діагнозу. Під час активного лікування кількість курців тимчасово зменшується, однак згодом багато хто повертається до цієї звички.

Водночас відмова від тютюну значно покращує шанси на одужання. Куріння після діагнозу підвищує ризик розвитку другого онкологічного захворювання, рецидиву, гіршої відповіді на лікування, збільшує кількість побічних ефектів і ризик смерті.

Наприклад, серед пацієнтів із раком легень або пухлинами голови та шиї ті, хто припинив курити, мали майже на 30% вищі показники виживання.

Алкоголь

Менш переконливі, але все ж вагомі докази існують і щодо алкоголю. Дані програми All of Us Research Program показали, що серед людей з онкологічними захворюваннями 78% продовжували вживати алкоголь, 13% перевищували рекомендовані безпечні норми, а майже чверть практикували епізодичне надмірне вживання. Дослідження демонструють, що пацієнти з алкогольною залежністю, які не припинили пити після діагнозу, частіше повторно потрапляли до лікарень.

Ще одна наукова робота засвідчила, що у людей із пухлинами ротової порожнини, горлянки, гортані чи стравоходу, які продовжували вживати алкоголь, ризик розвитку нового онкологічного захворювання був понад удвічі вищим. Хоча доказова база щодо алкоголю наразі менш масштабна, ніж щодо куріння, лікарі рекомендують максимально скоротити чи повністю виключити його зі свого життя.

Фізична активність

Ще донедавна вважалося, що пацієнтам з онкологічними захворюваннями потрібен насамперед спокій. Сьогодні рекомендації кардинально змінилися.

Фізична активність розглядається як важлива частина підтримувальної терапії. Регулярні вправи допомагають боротися з втомою, підтримувати м’язову силу, контролювати вагу, покращують якість життя та впливають на підвищення його тривалості.

Під час проходження хімієтерапії чи променевої терапії лікарі радять рухатися настільки, наскільки дозволяє самопочуття. Навіть короткі прогулянки чи легкі вправи мають значення, якщо організм не потребує відпочинку.

Дослідження

Масштабний аналіз 150 наукових робіт показав дивовижні результати. У жінок із раком молочної залози регулярна фізична активність вплинула на зниження загальної смертності на 36%, а ризик смерті саме від раку молочної залози зменшувався на 31%.

У чоловіків із раком передміхурової залози регулярні фізичні навантаження знижували загальний ризик смерті на 37%, а ризик смерті від самого захворювання — на 27%.

Подібні результати також отримано для пацієнтів із раком легень та колоректальним раком.

Науковці припускають, що фізична активність допомагає імунній системі ефективніше виявляти і знищувати пухлинні клітини, зменшує запальні процеси та робить організм менш сприятливим середовищем для розвитку раку.

Фахівці рекомендують орієнтуватися на загальні міжнародні рекомендації, а саме, щонайменше 150 хв помірної фізичної активності чи 75 хв інтенсивних навантажень на тиждень, а також силові вправи для основних груп м’язів щонайменше двічі на тиждень.

Харчування

Ще один важливий фактор — раціон. Найбільше доказів наразі отримано щодо пацієнтів із раком молочної залози та колоректальним раком.

У дослідженні Women’s Intervention Nutrition Study, яке охопило майже 2500 жінок із ранньою стадією раку молочної залози, учасниці, які перейшли на дієту зі зниженим вмістом жирів, через п’ять років мали на 24% нижчий ризик рецидиву. Частково це могло бути пов’язано також зі зниженням маси тіла.

Інший аналіз, який включав понад 9200 жінок, які перенесли рак молочної залози, показав, що харчування, багате овочами, фруктами та цільнозерновими продуктами з мінімальною кількістю червоного м’яса, насичених жирів і жирної їжі знижувало ризик смерті на 23%. Не менш перспективною виявилася і середземноморська модель харчування. У людей з колоректальним раком вона майже вдвічі зменшувала ризик смерті.

Популярні дієти

Попри популярність кетодієти, низьковуглеводного харчування чи лікувального голодування переконливих доказів їхньої ефективності для онкологічних пацієнтів наразі недостатньо.

Саме такого висновку дійшли експерти Американського товариства клінічної онкології (ASCO). На сьогодні немає достатньої кількості якісних досліджень, які б підтверджували, що суворі обмежувальні дієти покращують якість життя, підвищують ефективність лікування чи допомагають контролювати перебіг захворювання.

Онкологічний діагноз часто супроводжується відчуттям втрати контролю. Проте фахівці наголошують, що навіть у цей складний період людина може впливати на власне здоров’я. Саме щоденні рішення можуть стати важливою частиною шляху до одужання і довгого життя після діагнозу.