Якщо з початком цвітіння дерев ви відчуваєте загальне нездужання, сильний нежить, часто чхаєте і змахуєте сльозу, тоді є сенс запідозрити у себе поліноз. Що це за захворювання і як його краще за все лікувати, нам розповіла завідувачка кафедри фармакології, нормальної та патологічної фізіології Інституту екології та медицини, професор, доктор медичних наук Наталія Костинська.
Що таке поліноз?
Поліноз або сінна лихоманка, як називали це захворювання в минулому, – сезонне алергічне захворювання, що виявляється в період цвітіння рослин, що запилюються вітром. Найчастіше загострення полінозів трапляється в теплу пору року – з квітня до серпня, коли в повітря потрапляє величезна кількість пилку, що утворюється під час цвітіння дерев, чагарників і трав. Поширюючись разом з вітром, пилок розноситься на великі відстані і при вдиханні потрапляє на слизові людини. Здорова людина контакту з пилком не помітить, але для людей, схильних до алергії, така зустріч може закінчитися бурхливою алергічною реакцією.
Симптоми полінозів
сильний нежить під час цвітіння якоїсь конкретної рослини;
набряк слизової носа;
сльозотеча, припухлість очей;
часте чхання;
свербіж в очах;
можливі напади бронхіальної астми (у 20% хворих).
Рослини-алергени
На Землі поширено декілька тисяч видів рослин, і лише півсотні провокують полінози. У кожному кліматогеографічному регіоні переважають свої види рослин, здатних спровокувати алергічну реакцію. Але найзлішим алергеном є пилок бур'яну з поетичною назвою – амброзія. Крім амброзії, яка поширена в Україні повсюдно, алергію часто викликає пилок берези, вільхи, лободи, ромашки, кульбаби, соняшника, тополі.
Група ризику
Незважаючи на те, що рослинний світ у містах набагато бідніший, ніж у селах, жертвами полінозів найчастіше стають саме городяни. Причину медики бачать не стільки в кількості квітучих рослин, скільки в загальному забрудненні міського повітря (пил, автомобільні вихлопи, хімічні викиди різних підприємств). Вдихаючи всю цю гримучу суміш, городяни разом з киснем вдихають хімічні компоненти, подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів. В результаті вони стають більш проникними, а значить вразливими для впливу квіткового пилку.
Діагностика полінозів
Полінози лікують лікарі-алергологи. Вони ж ставлять попередній діагноз на підставі скарг хворого, що збігаються з календарем цвітіння рослин. Підтвердити або спростувати підозри лікаря можна на підставі діагностичних шкірних проб, які проводяться поза сезоном цвітіння (на подряпану шкіру хворого наноситься мікродоза пилкового алергену і перевіряється місцева реакція).
Лікування
Лікування полінозів зводиться до специфічної гіпосенсибілізації, яка проводиться в кабінеті алерголога після виявлення рослини-алергену. Під час гіпосенсибілізації пацієнту вводиться пилок рослини, що викликає бурхливу алергічну реакцію, але робиться це поступово, від разу до разу збільшуючи дозу. Подібна ступінчастість призводить до стійкого зниження чутливості організму до цього подразника. Якщо ж причина полінозу не встановлена, але потрібно терміново знизити загальне алергічне напруження організму, тоді призначаються антигістамінні препарати, що знижують алергічні прояви, а також судинозвужувальні краплі для зняття сильної закладеності носа.
Що таке алергія з точки зору антропософської медицини?
Прихильники антропософської медицини дотримуються іншого погляду на лікування полінозів. На їхню думку, причина полінозу, як і будь-якої іншої алергії, не в пилку або продуктах харчування, а в неможливості сприймати ту чи іншу ситуацію або людину (начальника, свекруху, бабусю, батька). У відповідь на це внутрішнє неприйняття і виникають шкірні прояви у вигляді висипу, закладеності носа та інших ознак алергії. Тобто зовнішні прояви – це результат внутрішнього конфлікту, викликаного непереносимістю ситуації. Тому для лікування алергії немає сенсу робити алергопроби, вишукуючи причини ззовні. Подібний підхід здатний виявити тільки наслідок захворювання, а не його причину, яка криється в емоціях людини. Хоча причиною захворювання можуть виступати й інші фізичні фактори, наприклад, слабка робота печінки. Практика показує: якщо алергічні реакції супроводжуються "сухими" висипаннями, тоді треба шукати проблему в психологічному напруженні навколо пацієнта. Якщо ж висипання "мокрі", то проблема, швидше за все, ховається в роботі внутрішніх органів (печінки, нирок). Якщо ж пацієнта турбує "холодова" і "сонячна" кропив'янка, що погано піддаються лікуванню, то вони найчастіше пов'язані з накопиченням токсичних продуктів метаболізму в організмі.
Як з алергією може впоратися гомеопатія?
Враховуючи всі ці фактори, лікар-гомеопат підбирає пацієнту гомеопатичні препарати, які допоможуть скорегувати його емоційний, поліпшити роботу внутрішніх органів, а також підвищить реактивність організму, його здатність протистояти впливу зовнішнього середовища і внутрішніх токсинів.
Ірина Чорна