Спеції як ліки: показання та протипоказання

Прянощі тисячоліттями додавали до їжі для поліпшення її смаку і аромату, а ще для того, щоб зробити страву не тільки апетитною, а й цілющою. Адже будь-яка спеція – це ще й ліки з цілою низкою корисних властивостей.

Більшість прянощів – складні біохімічні сполуки, в яких містяться різноманітні біологічно активні речовини. Спектр їхніх цілющих якостей надзвичайно широкий, адже недарма в давнину з їхньою допомогою лікували різні захворювання. Одні спеції з плином часу втратили медичне значення і повністю перейшли в розряд приправ, інші й сьогодні активно використовують офіційна та народна медицина.

Важко уявити нашу кухню без ароматних порошків, плодів і корінців, кожен з яких підвищує апетит і покращує травлення, але використовуючи їх, ми повинні пам'ятати, що, як і до будь-яких лікарських засобів, до них можуть бути й показання, й протипоказання.

Аніс

Застосовують у приготуванні м'яса, випічки, фруктових страв, у соусах і консерваціях.

З давніх часів чай з анісом використовували як сечогінний і заспокійливий засіб та як ліки від мігрені. Плоди мають спазмолітичні, анестезувальні й дезинфікувальні властивості. Ефірні олії анісу – чудовий муколітичний засіб, тому настій насіння або чай з ними рекомендований під час кашлю. Особливо аніс вартий уваги жінок, адже він, по-перше, корисний за хворобливих менструацій, а по-друге, стимулює лактацію.

Протипоказання: вагітність.

Барбарис

З нього готують варення, желе, соки, сиропи, роблять настоянки. Ягоди додають до соусів і супів, до смаженої яловичини і телятини. На Сході кладуть в плов, приправу до шашлику та люля-кебабу.

Барбарис – природний антибіотик. Він покращує кровообіг, знижує тиск, допомагає імунній системі, корисний за хвороб печінки і нирок. В ягодах містяться речовини, які виводять з організму токсини, що сповільнюють процеси старіння і, за деякими даними, запобігають атеросклерозу й утворенню ракових клітин.

Препарати на основі барбарису використовують в офіційній медицині, наприклад, завдяки кровозгортальним якостям – в акушерсько-гінекологічній практиці.

Протипоказання: вагітність та період грудного годування.

 

 

Гвоздика

Йде на приготування маринадів, напоїв і солодких страв. Входить до складу сумішей прянощів для смаженого або тушкованого м'яса, бульйонів, а також соусів.

Гвоздика полегшує і освіжає подих, очищує кров, зміцнює серце, а також діє як місцевий знеболювальний засіб під час зубного болю. Чай з бутонами гвоздики – потужне антистресове зілля, він чудово зігріває і сприятливо діє на пам'ять.

Гвоздична олія – натуральний антисептик, ефективний антигерпетичний і антигрибковий засіб і "швидка допомога" за сухого кашлю й головного болю. Його широко застосовують в ароматерапії як заспокійливе.

Протипоказання: великі дози під час вагітності. Гіпертонія. Хвороби травного тракту.

Зіра

Завдяки антимікробним властивостям зіра корисна для квашення, соління і маринування. Чудово підходить для овочевих, молочних, рибних страв і ідеально для м'ясних. Без неї не уявити східного плову.

Зіра – природний афродизіак, крім того, це винятково сильний стимулятор шлункової секреції (природний мезим), недарма в Середній Азії, а також у Мексиці, без неї не обходиться більшість ситних м'ясних страв. Вона сприятливо впливає на серцево-судинну систему, знижує рівень холестерину в крові, допомагає за діареї, жовчно- та сечокам'яної хвороби. Чай на її основі корисний за порушення обміну речовин, безсоння, проблем із зором, пам'яттю і концентрацією уваги. Вона допомагає в перші місяці вагітності від нудоти і здуття живота, а у жінок в період годування покращує лактацію.

Протипоказання: гастрити з підвищеною кислотністю, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.

Імбир

 

имбирь
Credits

 

Належить до небагатьох прянощів, які можна додавати практично в будь-які страви: солодкі, овочеві, м'ясні. Корінь використовується як у свіжому, так і в сушеному вигляді, і особливо популярний в кухні Південно-Східної Азії, де він і приправа, і овоч, і насолода.

Ароматна спеція – природний антивірусний засіб. Імбир виводить з організму токсини, підвищує імунітет, лікує більшість шкірних і алергічних захворювань, підвищує стресостійкість, позбавляє від головного болю і нудоти, очищає нирки, печінку, позбавляє від важкості у шлунку, ефективний в профілактиці раку і захворювань щитовидної залози. Імбирний чай відновлює сили і допомагає у лікуванні застуди. Він дуже корисний людям розумової праці, оскільки покращує мозковий кровообіг. На радість чоловікам імбир підвищує потенцію, на радість жінкам – лібідо. Аромат імбирної олії має заспокійливі, снодійні й спазмолітичні властивості.

Протипоказання: жовчнокам'яна хвороба, виразки та гастрити. Великі дози під час вагітності і в період грудного годування.

 

 

Коріандр

Застосовують для ковбасних і м'ясних виробів, маринування риби, засолювання капусти, у виготовленні сирів, соусів, маринадів, випічки і для страв з рису.

Насіння коріандру чинить антисептичну, відхаркувальну, жовчогінну і протигеморойну дію. В народній медицині його використовують за метеоризму, захворювань шлунково-кишкового тракту, як протиглисний, знеболювальний і протизастудний засіб. Він вважається афродизіаком і здавна його обов'язково додавали в приворотне зілля.

Сьогодні антибактеріальні властивості коріандру використовують в медичних препаратах, за допомогою яких лікують, наприклад, тріщини сосків у матерів в період годування. Коріандр і препарати з нього знижують кількість цукру в крові і приводять до норми вміст інсуліну в організмі.

Протипоказання: період перед зачаттям і вагітність. Гіпертонія і гіпотонія, серцево-судинні захворювання, підвищена зсілість крові, виразка шлунка, гастрити і холецистит.

Кардамон

Використовують в соусах, супах, м'ясних і рибних стравах, паштетах, плові, випічці, киселях та узварах. У східних країнах порошком кардамону ароматизують каву і чай.

Тисячоліттями з його допомогою лікували кашель, ожиріння, болі в животі, головні болі та імпотенцію. Кардамон має загальнозміцнювальну, муколітичну, потогінну і проносну дію, і сьогодні його рекомендують при астмі, мігрені, метеоризмі, печії, болю в горлі. На Сході вважають, що кардамон піднімає настрій, знімає втому, покращує гостроту зору і зміцнює нервову систему. Чай з кардамоном чудово зігріває і допомагає під час застуди та кашлю. Жінок особливо потішить чудова властивість прянощів зменшувати дратівливість під час ПМС.

Протипоказання: виразка шлунка і дванадцятипалої кишки. У великих кількостях не рекомендований вагітним. Крім того, ця спеція – потужний тонізувальний засіб (діє практично як натуральна кава), тому добова доза не повинна перевищувати 1/5 чайної ложки.

Кориця

Найчастіше застосовують у випічці, фруктових салатах, солодких стравах. Широко використовують у кавказькій і східній кухнях, додаючи до м'яса і овочів.

Завдяки антисептичним властивостям знезаражує їжу і дозволяє довше зберігатися. Сприяє нормалізації роботи шлунка і кишківника, активізує роботу нирок, печінки, жовчного міхура. Знижує кількість цукру і холестерину в крові. Чай з корицею – прекрасне антистресове зілля, а будь-яка страва з нею покращує потенцію. Стимулює кровообіг, але при цьому передозування (понад 1/4 чайної ложки на добу) може викликати кровотечу.

Протипоказання: великі дози під час вагітності, особливо на ранніх термінах.

 

 

Куркума

Чудова добавка до страв з яєць, м'яса, риби, морепродуктів і птиці. Її часто використовують у супах, соусах, рагу і салатах. На Сході без куркуми неможливо уявити практично жодну рисову страву.

Завдяки бактерицидним властивостям куркума робить їжу більш стійкою за тривалого зберігання. Вона корисна для шлунка, жовчного міхура і нирок, регулює рівень холестерину в крові. У поєднанні з теплим молоком і медом діє як заспокійливе і м'яке снодійне. У народній медицині спецію застосовують при захворюваннях печінки, а також як шлунковий засіб. За останні роки з'явилися дані, що куркума допомагає в профілактиці фіброзів і хвороб Паркінсона й Альцгеймера.

Протипоказання: закупорення жовчних шляхів і жовчнокам'яна хвороба. Залізодефіцитна анемія. У великих дозах під час вагітності, за гастриту і виразки шлунка.

Кмин звичайний

Запашне насіння додають в овочеві страви, супи, гуляші, рагу, до тушкованої і квашеної капусти, використовують для ароматизації хліба, сирів і кондитерських виробів.

Покращує імунітет, знімає гострі алергічні реакції, допомагає за гормональних порушень. Препарати кмину в офіційній медицині застосовують при діабеті 2-го типу, атонії кишківника, запорах, неврозах, хворобах очей, порушенні обміну речовин, кашлі, а також як антимікробний, вітрогінний, протиглисний і протитуберкульозний засіб.

Завдяки антибактеріальній та антигрибковій властивостям, пригнічує бродильні процеси в шлунково-кишковому тракті. Має сечогінну і м'яку проносну дію.

Для жінок кмин особливо корисний: він очищає і розгладжує шкіру, у матерів в період годування посилює лактацію, нормалізує менструації, знижує негативні наслідки менопаузи. За сучасними даними допомагає при порушенні потенції, концентрації уваги, вікових порушеннях пам'яті, варикозному розширенні вен, а також сприяє гальмуванню росту пухлин.

У народній медицині кмин використовують для лікування жовчно- та сечокам'яної хвороб, захворювань серцево-судинної системи, як заспокійливий засіб, за головного болю, бронхітів і запалення легенів.

Протипоказання: вагітність. Гастрит з підвищеною кислотністю і порушення прохідності жовчних ходів. Є відомості, що у великих кількостях кмин пригнічує функцію передміхурової залози і погіршує зір.

Прянощі і вагітність

Чимало спецій стимулює моторну функцію матки, тож крім згаданих, при надії небажано або взагалі не можна використовувати: петрушку, орегано, базилік, м'яту перцеву, ягоди ялівцю, шафран, любисток, мускатний горіх, глутамат натрію, великі дози кропу, часнику, лаврового листка, а також будь-які готові пряні суміші.

Софія Фарах