Ендометріоз: чи є порятунок

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Якщо вірити сучасній медичній статистиці, ендометріоз — досить поширене захворювання у жінок репродуктивного віку. Ендометріоїдна тканина, розповзаючись тілом, ніби шкідник, може затьмарити жінці найкращі роки її життя. І одна з великих проблем за ендометріозу — це ймовірне безпліддя. Як сучасна медицина може впоратися з ендометріозом, нам розповіла акушерка-гінекологиня медичної мережі "Добробут" Ксенія Грищук

Як було вже сказано, ендометріоз вражає жінок репродуктивного віку. Що дивно, найчастіше європеоїдної раси.

Що таке ендометріоз

Ендометріоз — це захворювання, за якого клітини ендометрію, тобто внутрішнього шару стінки матки, поширюються за межі цього шару. Вони поширюються досить швидко, наче павутиною обплутуючи органи. Часто поширення ендометріоїдних тканини буває настільки великим, що доходить до зони плеври і легень. Ендометрій — функціональна тканина, вона має рецептори до гормонів. У ній виникають ті ж зміни, що і в нормальному ендометрії, що виявляються щомісячними кровотечами. У разі поширення ця тканина виявляється залежно від того, в якій зоні вона закріпилася. Невеликі кровотечі призводять до запалення в навколишніх тканинах, створюючи часом больовий дискомфорт і часто призводять  до дисфункціональних змін органів.

Види ендометріозу

За локалізацією розрізняють генітальний (внутрішній — в матці, за якого  ендометрій "вростає" в міометрій) та екстрагенітальний (зовнішній – ендометріоз яєчників, маткових труб, тазової очеревини).

Чим небезпечне захворювання

Характерними особливостями ендометріозу є схильність до поширення на навколишні органи і тканини, проростання і поєднання в єдиний конгломерат. Він може проростати в слизові оболонки, м'язову тканину, клітковину, шкіру і навіть кістки. Ендометріоз володіє особливістю метастазувати. Поширення його клітин здійснюється з відтоком крові або лімфи, відбувається також внаслідок розривання ендометріоїдних кист.


Причини ендометріозу

До кінця причини цього захворювання поки не встановлені.

У розвитку ендометріозу значення має низка факторів. Встановлена роль гормональних причин у розвитку цього захворювання. Істотне значення при цьому має підвищення вмісту естрогенного гормону і недолік прогестерону.
У виникненні ендометріозу надається велике значення травмі. Збільшення частоти ендометріозу простежується з розширенням показань до оперативних втручань на органах малого тазу.

Особливе значення у виникненні ендометріозу надається також операціям, під час яких розкривають порожнину матки (кесарів розтин, втручання щодо перфорації матки, видалення підслизистих вузлів із залишенням матки). Вишкрібання слизової і зондування матки, продування труб можуть також сприяти відторгненню і поширенню шматочків ендометрію. У жінок після діатермокоагуляції на шийці матки ретроцервікальний і цервікальний ендометріоз виявляється у 33,7%.
Неодноразові вичищення слизової матки також сприяють розвитку ендометріозу.
Груба пальпація матки за час операції може сприяти видавлювання часток ендометрію в просвіт труби. Найрізноманітніші операції та маніпуляції на матці можуть сприяти розвитку захворювання.

Є версія ембріонального походження ендометріозу, яка пояснює виявлення ендометріоїдних осередків із залишків зародкового матеріалу, з якого утворюються статеві органи, зокрема і тканина ендометрію.

Існує теорія, згідно з якою захворювання виявляється внаслідок порушення регуляції імунних процесів. Виділяють також фактори, що сприяють розвитку ендометріозу. Це найчастіше запальні процеси органів малого тазу.

Як виявляється ендометріоз

Захворювання до певного моменту може минати безсимптомно. Коли вже розростання тканин досягає певних масштабів чи є особливість локалізації, ендометріоз може виявлятися тазовим болем. Це постійний біль або тяжкість внизу живота, яка може посилюватися до і після менструації, а також під час статевих актів, сечовипускання або під час акту дефекації, при фізичному навантаженні. Симптоми виникають залежно від локалізації ендометріоїдних тканини. Наприклад, під час ураження товщі матки ендометріоз може виявлятися болісними менструаціями, до і після менструації можуть бути виділення, що мажуться, самі місячні можуть бути рясними. Якщо це яєчники, то виникають ендометріоїдні кісти. Вони візуалізуються на УЗД. Якщо частини тканини проростають в стінки кишечника, можуть бути порушення акту дефекації і біль під час акту дефекації. Якщо розростання ендометрію відбувається в позакишечній зоні, так званий ретроцервікальний ендометріоз, то може бути біль під час сечовипускання, дефекації, болісні статеві акти. Така ж симптоматика буває за ендометріозу піхви та промежини. Ендометріоз шийки матки (наприклад, внаслідок травматизації) може виявлятися кров'янистими виділеннями поза менструальним циклом, контактними кровомазанннями. Ця локалізація є найбільш сприятливою.

Діагностика

Деякі вияви ендометріозу можна побачити на УЗД, але більше інформації дає лапороскопічне дослідження органів, коли можна візуально простежити осередки ендометріозу. Щільність тканин і больові вияви під час деяких форм ендометріозу можна запідозрити під час пальпаторного дослідження.

Лікування

Ще кілька років тому найефективнішим методом лікування було хірургічне втручання, за якого хірургічним шляхом "відсікалися" осередки ураження. На сьогоднішнізастосовується резекція, електрокоагуляція, лазерна вапоризація як хірургічні методики видалення ендометріозу. Але останніми роками медицина європейських країн вдається до консервативних методів лікування препаратами. Використовуються для лікування ендометріозу прогестиновмісні препарати, інші гормональні препарати з метою придушити осередки захворювання та їх функціональну активність, імуностимулятори та протизапальні препарати, іноді препарати, що пригнічують функцію гіпофіза, в пременопаузальний період можуть додаватися андрогеновмістні препарати. Крім цього, застосовується фізіолікування: магнітотерапія, родонові ванни. Також використовуються седативні препарати. Схема лікування і метод лікування добираються індивідуально, залежно від локалізації та віку. Консервативне лікування тривале, іноді доводиться вживати препарати протягом усього життя.

Ендометріоз часом поширюється на досить великі зони (аж до плевральної зони легень). Він загрожує безпліддям. Тому лікування ендометріозу необхідно починати якомога раніше.

Корякіна Тетяна

Дякуємо акушерці-гінекологині медичної мережі "Добробут" Ксенії Грищук med.dobrobut.com.

Залиште свій коментар

Вибір редакції