Пологи через кесарів розтин: переваги й недоліки

Дата публікації
Перегляди
454к
Пологи через кесарів розтин: переваги й недоліки

www.credits

Нині простежується тенденція до збільшення відсотка пологів шляхом кесарева розтину. Часто мами, не обізнані про ризики, пов'язані з цією операцією, хочуть народжувати саме таким способом. Про те, чи варто йти на цей ризик, ми поговорили з акушером-гінекологом Київського пологового будинку №3, інструктором Центру з підготовки до пологів "Нове життя" Андрієм Прищепою, www.rodilegko.com.ua

Кесарів розтин – це хірургічна операція, яка проводиться шляхом розрізу черевної стінки і матки для вилучення дитини, коли природні пологи з якоїсь причини небезпечні і неможливі. Існує певний нормальний відсоток кесаревих розтинів, що дорівнює 15% кесаревих розтинів від усієї кількості пологів. Більш високий відсоток вже вважається зловживанням з боку лікарів. Зараз у країнах США і Бразилії відзначається зростання відсотка кесаревих розтинів до 40-50%. Це пов'язано з тим, що багато жінок готові платити гроші і шукають лікарів, які готові за гроші зробити операцію.

Чому жінки хочуть народжувати через кесарів?

З покоління в покоління відбувається програмування дітей на те, що пологи – це боляче, страшно, небезпечно, і тому у жінки, навіть у дівчинки, виникає страх перед майбутніми пологами. Жінка, що вступає в пологи, рідко буває психологічно підготовлена. Проте найголовніша причина виникнення хворобливих відчуттів – страх. Страх посилює біль, біль посилює страх, утворюється порочне коло. Тому жінка, яка йде на кесарів розтин, вважає, що краще вона засне, прокинеться, і дитина буде вже лежати на животі. При цьому вона забуває про те, що існує післяопераційна рана, і болісні відчуття після операції набагато перевершують болісні відчуття під час пологів.

Медичні показання

Кесарів розтин – це досить серйозне хірургічне втручання, тому говорити про те, що такі пологи набагато легші, ніж природні, – абсурд. Існує багато ризиків за такої операції, і рішення для проведення кесаревого розтину ухвалюється лише в тому разі, якщо пологи через природні родові шляхи загрожують життю матері або дитини. Для цього існують певні показання, перелік яких чітко визначений і обмежений. Існують показання з боку матері і з боку дитини. Своєю чергою вони діляться на показання до пологів та під час пологів.

Показання з боку матері:

  • анатомічно вузький таз, через що дитина не може пройти через вузьке кісткове кільце;
  • клінічно вузький таз – конкретна дитина для конкретної мами є дуже великою, і не може народитися природним шляхом;
  • розташування плаценти на шляху проходу дитини;
  • травми таза і хребта;
  • травми м'язів промежини, розриви промежини, пластична операція на промежині;
  • пухлини малого тазу, які заважають проходженню малюка;
  • патологія інших органів і систем, зокрема серцево-судинної, захворювання органів зору, і якщо є ризик, що під час пологів може статися загострення основного захворювання жінки, що спричинить собою серйозні ускладнення;
  • мертвонародження в минулому разом з якоюсь акушерською патологією під час поточної вагітності тощо.

Показання з боку дитини:

  • внутрішньоутробне страждання малюка, за якого він не може швидко бути народжений;
  • неправильне його передлежання;
  • інші показання.

Ризики кесаревого розтину

Висновок про необхідність пологів через кесарів ухвалюється міні-консиліумом з трьох лікарів. При цьому жінка повинна підписати папір про згоду на операцію і про те, що вона ознайомлена з ризиками, з якими пов'язана ця операція, найбільш істотний з яких – висока смертність породіль (1 випадок на 1000 пологів).

Ось основні ризики для мами:

  • Ризик інфікування органів малого тазу, як-от сечовий міхур або нирки.
  • Підвищена крововтрата.
  • Погане функціонування кишківника. Після операції кишківник протягом декількох днів практично не працює, може знадобитися введення клізм.
  • Загальна анестезія іноді може викликати запалення легень.
  • Сильні болі в перші дні після операції, які остаточно минають десь за 2-4 тижні після пологів.
  • Більш тривалий період відновлення, а також перебування в стаціонарі.
  • Реакції на анестезію, як-от різке падіння кров'яного тиску або інші ускладнення.
  • Ризик повторних операцій. Наприклад, гістеректомія (видалення матки), відновлення сечового міхура, який може бути пошкоджений під час операції. Зараз у Європі є програма, за якої відбирають певний контингент жінок, які раніше народжували через кесарів розтин, щоб вони намагалися народжувати самостійно, для зменшення відсотка кесаревих розтинів.

Дітям можуть загрожувати:

  • Передчасні пологи. Якщо під час планового кесаревого розтину дата передбачуваних пологів була поставлена помилково, то дитина ризикує з'явитися на світ передчасно.
  • У дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, вищий ризик розвитку проблем з дихальною системою, наприклад, виникнення прискореного нерегулярного дихання протягом перших днів життя, пневмонія.
  • Застосування анестезії в пологах, особливо загальної, може призвести до пригнічення роботи центральної нервової системи. Діти після кесаревого розтину в перші місяці можуть вирізнятися сонливістю, млявістю, погано смокчуть і просипають годування.
  • Іноді дітям, що перенесли КР, ставлять невисокий бал за шкалою Апгар через проблеми з диханням і підтриманням нормальної температури тіла.
  • Внутрішньоутробна травма. Незважаючи на те що такі травми трапляються досить рідко, хірург може випадково поранити дитину під час розтину матки.
  • І навіть пологи з рубцем через природні родові шляхи більш безпечні, ніж повторний кесарів розтин. Тому така категорія жінок зростає. Це краще і для малюка, і для мами, хоча на лікаря це покладає велику відповідальність і вимагає великих навичок, знань і витримки.

На підтримку природних пологів

Дитина, яка проходить родовим каналом, народжується вже підготовленою до існування в нашому агресивному для неї середовищі. У мами всередині тепло, волого, темно, приглушені звуки, а народжується дитина в сухе холодне повітря, де багато подразників. Це середовище для неї агресивне. І для того, щоб малюк адаптувався, у нього під час проходження  родовим каналом виробляються гормони стресу – адреналін, норадреналін, гомони надниркових залоз. Таким чином, коли він народиться, то завдяки саме цим гормонам краще адаптується до довкілля. Дитина, народжена шляхом кесаревого розтину, особливо без родової діяльності, таких гормонів не має і гірше адаптується, часто вимагає медикаментозної підтримки і спостереження педіатра. У психологів існує думка, що діти, народжені шляхом кесаревого розтину, більш пасивні і гірше досягають поставлених цілей, тому що у них немає прагнення до перемоги. У дитини під час проходження родовим каналом відбувається формування певних матриць, які згодом позначаються на її психотипі і характерній поведінці в подальшому житті – прагненню до перемоги, здатності переносити навантаження, зокрема психоемоційні, стійкості характеру.

Як знизити ризики

Нині мета сучасного акушерства – зменшити навантаження як психічне, так і фізичне на маму і малюка під час проведення операції. Кесарів розтин зараз намагаються робити під епідуральною анестезією, за якої жінка притомна, і питома вага лікарського навантаження на жінку набагато менша, ніж у разі загального наркозу. Після того як малюк витягається (на 5 хвилині після початку операції), його показують мамі, вона його може поцілувати, потім кладуть на груди мамі або татові, щоб дитина заразилася сімейною мікрофлорою. Після закінчення операції у багатьох випадках жінка з перших хвилин перебуває в палаті разом з татом і дитиною, жінку опікує персонал відділення реанімації та анестезіології. З перших хвилин немовля починають прикладати до грудей, і краще відбувається становлення лактації.

Якщо у жінки немає показань до кесаревого розтину, але вона боїться народжувати природним шляхом, важливо психологічно підготувати її. Головне завдання допологової підготовки полягає в зламанні стереотипів і підготовці жінки до природніх пологів. Природні пологи не пов'язані з болем, а з виконанням природної біологічної ролі і народженням здорової дитини.

Тетяна Корякіна