Лікування починається зі встановлення причини або причин, за якими пацієнтка не може завагітніти.
Кожна п'ята пара в Україні безплідна. Це означає, що кожна п'ята жінка не може завагітніти без допомоги лікарів через жіноче або чоловіче безпліддя.
Що таке жіноче безпліддя, чому воно виникає і як з цим жити, розповіла кандидатка медичних наук, акушерка-гінекологиня, репродуктологиня в клініці ISIDA Аліпова Наталія Федорівна.
Причини жіночого безпліддя
Безпліддя — це відсутність вагітності у жінки дітородного віку протягом року за регулярного статевого життя. Під регулярністю мається на увазі заняття сексом без контрацептивів не менше двох разів на тиждень протягом дванадцяти місяців. Якщо за вказаний час жінка не вагітніє, це свідчить про безпліддя в одного з партнерів.
Безпліддя буває первинне і вторинне. Первинне — це якщо у жінки раніше ніколи не було вагітностей. Вторинне — жінка мала вагітність або народила дитину, але наступна бажана вагітність не настає. І в першому, і в другому випадку сексуальне життя має регулярний характер.
Серед причин жіночого безпліддя виділяють:
непрохідність маткових труб — у трубах немає просвіту, який необхідний для пересування сперматозоїда або заплідненої яйцеклітини;
ендометріоз — гормонозалежна хвороба, за якої клітини ендометрію, внутрішнього шару матки, поширюються за межі оболонки матки, утворюючи вогнища ендометріозу. Вони можуть бути в яєчниках, маткових трубах, сечовому міхурі та інших органах;
порушення розвитку або анатомічної будови органів репродуктивної системи;
сексуальна дисфункція — під час сексу жінка відчуває спазм вагінальних м'язів, половий акт завжди супроводжується болем тощо;
нерегулярний менструальний цикл і/або овуляція;
порушення роботи шийки матки, яєчників, маткових труб придбаного характеру;
гіперпролактинемія — підвищений вміст в крові гормону пролактину;
аменорея — відсутність менструального циклу протягом шести місяців (може бути пов'язано з високим рівнем фолікулостимулювального гормону, за нормального або низького рівня статевих гормонів естрогенів);
олігоменорея — порушення менструального циклу, коли інтервал між менструаціями становить 35-40 днів;
ановуляції за регулярного менструального циклу — стан, коли зріла яйцеклітина не виходить з яєчників;
спайковий процес у малому тазі;
пухлина матки або яєчників;
туберкульоз;
негативний посткоїтальний тест — тест, який проводиться для визначення кількості й активності сперматозоїдів в слизу шийки матки після статевого акту. Негативний тест говорить про пасивність або нерухомість сперматозоїдів.
небажані наслідки після лікування або в процесі діагностики органів репродуктивної системи;
невідома причина — за результатами огляду й аналізів обидва партнери здорові та сумісні, але вагітність все одно не настає.
Лікування безпліддя
Лікування починається зі встановлення причини або причин, за якими пацієнтка не може завагітніти. На першому етапі виключається чоловіче безпліддя, і підбирається тактика лікування жіночого безпліддя. Завдання лікаря — відновити репродуктивну функцію, якщо це можливо. За абсолютного або вродженого безпліддя, на жаль, жінка не зможе завагітніти природним шляхом і виносити дитину.
Найчастіше діагностується трубно-перитональне безпліддя — непрохідність маткових труб через перенесені запальні процеси й утворення на трубах спайок. Непрохідність утворюється, наприклад, за ендометріозу, після операцій у черевній порожнині, особливо, якщо вони ускладнилися спайковим процесом. А також — після ускладнених абортів і пологів, перенесення інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом (кандидоз, хламідіоз, генетальний герпес тощо).
Лікування безпліддя може тривати 3 місяці, а може й 16 місяців. Його тривалість залежить від причини і сприйнятливості організму жінки до обраного методу або підходу лікування. Крім репродуктолога, в процесі беруть участь ендокринолог, генетик, дієтолог, психолог та інші лікарі. Але найважливіше в цьому процесі — встановити довірчі відносини з пацієнткою. Підтримка і співпереживання — частина лікувальної терапії. Жінка повинна бачити позитивну динаміку й вірити в те, що все не марно. Відсутність бажаної вагітності стомлює, вганяє в депресію, але це тільки погіршує ситуацію. Я прошу своїх пацієнток сприймати лікування не як вимушене випробування, а як підготовку до майбутнього материнства.
За абсолютного або вродженого безпліддя вдаються до методів допоміжної репродуктології. Це запліднення in vitro (ЕКО), перенесення ембріонів в порожнину матки, сурогатне материнство, донорство яйцеклітин. Завдяки цим методам мамою може стати кожна жінка, готова до материнства.
Якщо у вас не виходить завагітніти протягом року за наявності регулярного статевого життя, зверніться до репродуктолога. І не впадайте у відчай, побачивши на черговому тесті для визначення вагітності одну смужку, одного разу їх обов'язково буде дві!
Читайте також: Безпліддя у чоловіків і жінкок: причини і способи лікування