Ці темно-червоні, майже чорні ягоди з'являються на прилавках ринків наприкінці серпня — на початку вересня. З довгим періодом дозрівання кизилу пов'язана старовинна татарська легенда.
Якщо вірити їй, то коли бог роздавав людям і тваринам квіти, дерева і чагарники, шайтану сподобався кизил — він раніше за всіх розцвітав, і злий дух, подумавши, що і плоди він дасть раніше за всіх (їх можна буде віднести на ринок і продати втридорога), випросив кизил собі. І — почав чекати. Але час йшов, уже поспіли яблука, сливи, персики і абрикоси, а шайтанова ягода залишалася твердою і кислою. Від злості плюнув злий дух і кинув кизил, а той незабаром і поспів. Люди збирали його ароматні кисло-солодкі ягоди і сміялися з шайтана, який сам себе обдурив.
Лікування кизилом
Однак кизил привабливий не тільки своїми смаковими якостями, він допомагає вилікуватися від найрізноманітніших недуг — ним лікував своїх пацієнтів сам Гіппократ. Свіжі та сушені ягоди і кизилове варення можна вживати від діареї (завдяки вмісту в ньому речовин — танідів — кизил має терпкі властивості), діабету (знижує відсоток цукру в крові), відсутності апетиту, при низькій ферментної активності підшлункової залози, авітамінозі, недокрів'ї, подагрі, гіпертонії і варикозному розширенні вен. Ну а завдяки високому вмісту в кизилі вітаміну С желе і сік з нього включають до раціону космонавтів.
Однак найголовніша властивість кизилу в тому, що він має здатність подовжувати життя. Шайтанова ягода здобула таку славу ще й тому, що на Сході вважають: чай або компот з неї підвищують потенцію, тому їх п'ють безпосередньо перед приємним процесом.
Що приготувати з кизилу
Свіжі ягоди кизилу їдять тільки в тому разі, якщо вони дуже-дуже стиглі, та й через свої в'язкі властивості він далеко не всім припаде до смаку. А ось компот, кисіль, вино, желе та варення з цієї ягоди, яке, завдяки високому вмісту пектину, теж схоже на желе, йдуть залюбки. Кизил також можна перетирати з цукром, в такому вигляді його можна зберігати в холодильнику всю зиму.
Але, мабуть, найоригінальніший спосіб зберігання кизилу придумали на Кавказі — там стиглі ягоди протирають через сито, формують з кашки коржі і сушать їх у прохолодному місці. Такий кизиловий "лаваш" може зберігатися три роки, а вітаміни і корисні речовини залишаються в ньому живими і неушкодженими. До речі, в такому вигляді кизил ще й допомагає від нудоти, тому його використовували в цій ролі під час Першої світової війни.
Від Одіссея до засновників Риму
Незважаючи на те, що кизил – не дерево, а чагарник, його деревина є однією з найміцніших – ботаніки називають її "корнус", що в перекладі з латині означає "ріг" і говорить про його міцність. Якщо вірити Гомеру, то саме з його стовбура були зроблені стріли у його героя-мандрівника Одіссея, а засновникам Риму Ромулу і Рему кинутий ними спис з кизилу вказав, де стоятиме вічне місто.
Олександра Волошина