На ранніх стадія рак грудей розвивається безсимптомно або ледь помітно. Інколи проявляється нетиповими одиничними симптомами, які жінки легко "списують" на перевтому, алергію, запальний процес, що дозволяє хворобі прогресувати.
Про нетипові симптоми раку грудей, важливість ранньої діагностики, профілактичних обстежень та аналіз на онкомаркери розповіла лікарка-онкохірургиня, мамологиня Клініки МЕДІКОМ Іванкова Оксана Миколаївна.
Нетипові симптоми раку грудей
Впродовж останніх 20 років статистика захворювання на рак грудей в Україні зросла майже втричі. Щороку він докорінно змінює життя декількох десятків жінок. За даними Національного канцер-реєстру, 2022 року рак виявили у 12 335 осіб (без урахування даних з окупованих територій), з яких 3 881 померли. Цю статистику я наводжу не для залякування, хоча вона, звісно, жахає. А для того, щоб поміркувати: чому з розвитком української медицини кількість хворих зростає?
З одного боку, це можна пояснити покращенням діагностики. Якісне, сучасне обладнання – більше зареєстрованих випадків хвороби. Але з іншого боку, у нас немає культури профілактичних оглядів. Ми звертаємося до лікаря після появи симптомів, які складно ігнорувати. У випадку раку грудей – це:
- зміна розміру або форми грудних залоз – набряклість, сильна асиметрія (ущільнення може не пропальповуватися);
- почервоніння, зморшкуватість, лущення шкіри, формування ямочок, що візуально нагадують апельсинову шкірку;
- втягування соска, гіперчутливість, зміна його кольору;
- утворення тріщин біля соска, непов’язаних із грудним вигодовуванням;
- виділення із соска – прозорі, гнійні або кров’янисті;
- ущільнення в грудях, яке нагадує вузлик або "грудочку";
- збільшення і болісність лімфатичних вузлів під пахвами.
На ранніх стадіях ущільнення невелике (до 2 см), воно не відчувається під час самообстеження. Почервоніння, асиметрія або зміни шкіри ледь помітні. Якщо жінка має звички уважно розглядати своє тіло, то, ймовірніше, їх не зауважить.
Також інколи рак грудей сигналізує про себе нетиповими симптомами – млявість, свербіж грудної залози, збільшення лімфатичних вузлів на шиї і ключицях, поява висипань на грудях, стрімка втрата ваги за нормального харчування. Часто жінки "списують" їх на перевтому, запальні процеси, алергію, інфекції, що дозволяє хворобі прогресувати.
Обстеження грудей: УЗД, мамографія, аналіз на онкомаркери
Щороку кожна жінка до 40 років має робити УЗД грудей. Після 40 років – мамографію, яка є золотим стандартом скринінгу на рак грудної залози та знижує смертність від цього захворювання на 25%. Якщо жінка має генетичну схильність до раку грудей, тобто рак був чи є в одного або двох родичів першої лінії – мама, бабуся, тітка, сестра, їй рекомендовано робити аналіз на виявлення мутацій в генах, що підвищують ризик розвитку раку грудної залози (BRCA1, BRCA2, CHEK2, TP53 та ін.) та онкомаркери. Мутації в генах BRCA1, BRCA2 підвищують ризик розвитку захворювання протягом життя до 80%. Онкомаркери (Са 15-3, Са 27-29, Са 125, PEA тощо) – це специфічні білки, які виробляють ракові клітини, що безконтрольно розмножуються. Чим більше аномальних клітин, тим вища концентрація онкомаркерів у крові. В невеликій кількості вони присутні в нашому організмі, що є нормою.
Як виконують аналіз?
У пацієнтки беруть зразок крові з вени натщесерце для подальшого дослідження. Як правило, вранці, оскільки перед забором крові рекомендовано не їсти 8 годин. За тиждень до процедури треба відмовитися від інтенсивних тренувань, за три дні – від алкоголю, а за годину до процедури – від куріння. Навіщо? Після приймання їжі може змінюватися склад крові. Наприклад, глюкоза та навіть корисні жири впливають на концентрацію білків, тобто онокомаркерів. Фізичні вправи змінюють метаболізм жирів, білків та вуглеводів, відтак результат виходить хибним.
Тест на онкомаркери не може бути єдиним варіантом діагностики, оскільки концентрація білків трохи зростає за наявності доброякісної пухлини чи під час перенесення інфекції. Тому доцільність проведення цього аналізу слід обговорити з лікарем. УЗД, мамографія, КТ та МРТ є обов’язковими обстеженнями для отримання найбільш точних результатів. Інформативність КТ та МРТ суттєво підвищує штучний інтелект, допомагаючи виявити найменші патологічні зміни у тканинах.
За наявності генетичних мутацій в генах мамографію рекомендовано проводити щороку із 30 років, а МРТ грудних залоз – із 25-29 років.
Якщо ви цього року ще не були у мамолога, заплануйте обстеження сьогодні, бо турбота про здоров’я – невід’ємний складник любові до себе.
Читайте також:
- Рак грудей: міфи, правда і приводи для оптимізму
- Грудні імплантати та рак молочної залози: чи існує звʼязок
- Рак молочної залози: як не пропустити початок хвороби