"Здивована, що вона досі не грала таких ролей": режисерка фільму "Любов, брехня та кровопролиття" про Крістен Стюарт
На великі екрани українських кінотеатрів вийшла стрічка "Любов, брехня та кровопролиття", яка поєднує в собі жанри трилера, бойовика і комедії.
- Автор публікації
-
Крістен Стюарт і Роуз Ґласс / © Associated Press
Крістен Стюарт зіграла у фільмі відлюдькувату менеджерку тренажерного залу. Вона зближується з амбітною бодибілдеркою, яка їде до Вагеса, щоб здійснити свою мрію. Пристрасть жінок перетворюється на небезпечну пригоду, яка затягне їх обох у тенета злочинних зв’язків.
"Любов, брехня та кровопролиття" – це другий повний метр британки Роуз Ґласс, яка кілька років тому гучно заявила про себе фільмом жахів "Свята Мод". Спеціально для Леді.ТСН.ua режисерка розповіла про написання сценарію, перший досвід знімань у США та співпрацю з Крістен Стюарт.
Звідки у вас виникла ідея "Любові, брехні та кровопролиття" після вашого першого повнометражного фільму "Свята Мод"?
Думаю, що після "Святої Мод" у мене не було чіткої історії в голові, але я знала, що хочу спробувати щось інше і, можливо, дослідити жанр, з яким раніше не працювала. Також я хотіла ризикнути й спробувати щось, у чому я б не мала абсолютної певності, що подужаю. Я знала, що хочу, аби історія була соковитою, мелодраматичною, насильницькою, вибуховою і просто дуже веселою. Думаю, це було основне відчуття, з яким я підходила до роботи, – що я хочу відпустити себе і піти на ризик. Я хотіла зробити щось у такому тоні, але також знала, що не хочу писати цей сценарій самостійно – "Святу Мод" я писала сама. Цього разу я хотіла спробувати інший підхід, тому об'єдналася з Веронікою Тофільською (польська кінематографістка, відома як режисерка серіалу "Темні матерії" від HBO – прим. ред.], з якою ми разом навчалися у кіношколі, вона теж сценаристка і режисерка. Ми читаємо сценарії одна одної, ми близькі подруги, тому я подумала, що це буде цікавий спосіб попрацювати.
Чому ви захотіли помістити дію у світ бодибілдингу?
По суті, бодибілдинг став лише гачком. Я подумала, що було б дуже цікаво розповісти історію про жінку-бодибілдерку. Мені, як людині, яка дуже далека від бодибілдингу, це здавалося психологічно цікавою територією – поміркувати про якості, які потрібні людині, щоб мати такий вигляд, про дисципліну та одержимість, які для цього необхідні. Мене зацікавила ідея того, як ці якості можуть або вступати в конфлікт, або ж навпаки поєднуватися з іншими сферами життя людини. У бодибілдингу є щось анархічне, прекрасне і дивне. Це настільки ж перформанс, наскільки спорт. Він вимагає багато фізичних тренувань, але, як я дізналася, той крихітний проміжок часу, коли культуристи мають такий вигляд для змагань, вони були зневоднені й фізично майже слабкі. Отже, це створення сили та м'язів, але з естетичною метою. І я знайшла цю суперечність цікавою.
Роль Джекі у фільмі грає Кеті М. О'Браян. Наскільки вам пощастило, що вона мала досвід бодибілдингу, а також акторську кар'єру?
Кеті феноменальна, і її гра в цьому фільмі чудова на кількох рівнях. Справедливо сказати, що це її перша головна драматична роль, і в її персонажки є серйозні злети й падіння. У неї є величезні драматичні сцени з Крістен, яка, очевидно, вже давно займається акторством, і її гра мене просто вразила.
А крім того, у нас були дуже насичені та інтенсивні знімання, і вона ще й проходила повноцінний режим фізичних тренувань, ніби готувалася до змагань з бодибілдингу. Її відданість справді приголомшує. Це, мабуть, повертає нас до того, чому вона ідеально підійшла на цю роль, адже, подібно до Джекі, її шлях розпочався не з Голлівуду, а зі слідування своїм пристрастям і подолання негараздів.
Вона також має неймовірну фізичну форму. Ця персонажка проходить через певні темні місця, водночас втілюючи свого роду героїню бойовика, що, як мені здається, дається їй досить легко. Але, крім цих жорстких елементів персонажки, що мені подобається в Кеті, то це м'якість, вразливість і тонкість її гри. Я сподіваюся, що обидві героїні мають ці суперечливі елементи, і в якомусь сенсі вони обидві просто великі розбишаки, заховані за крутими похмурими оболонками з чудовим волоссям.
Чому ви хотіли Крістен Стюарт на роль Лу?
Мені дуже сподобалася ідея, щоб Крістен була сучасною версією похмурого антигероя у стилі нуар, якого переслідує його минуле і який занадто багато курить. І мені просто подобається ідея, щоб вона була дивною героїнею-серцеїдкою. Це було досить інстинктивно; я подумала про неї досить рано, ще коли ми писали сценарій, і це здавалося дуже природним вибором. Я здивована, що вона досі не грала таких ролей.
Вона також була великою шанувальницею "Святої Мод" і хотіла з вами працювати, чи не так?
Так, я чула через знайомих, що вона бачила "Святу Мод", і що фільм їй сподобався, і це чудово. А потім ми зустрілися, і ми дійсно добре зійшлися і порозумілися. Чесно кажучи, я думала, що наша перша зустріч відбулася дуже незграбно. Думаю, я просто неймовірно нервувала, але потім вона надіслала мені дуже миле повідомлення і дала чітко зрозуміти, що зацікавлена в спільній роботі. Думаю, вона була досить відкрита, яким би не був проєкт, що було чудово.
У "Любові, брехні та кровопролитті" є відсилання до американської естетики 1980-х – вона дуже відрізняється від "Святої Мод"
Думаю, коли ми почали писати сценарій і історія стала більш деталізованою, здавалося найбільш логічним помістити дію у США. Але спочатку я трохи нервувала і чинила опір цій ідеї. Я не мала на думці: "О, я хочу зняти свій другий фільм в Америці". Ця ідея мене трохи лякала. Але, враховуючи історію та персонажів, яких ми з Веронікою створили, все зрештою вело до цього. Щойно ми вирішили помістити дію в Америку, це багато чого відкрило, і ми з задоволенням віддавалися деяким тропам різних жанрів американського кіно, таких як трилери й мелодрами періоду 1980-х років. Але також у нас відчувається вплив нуару, тому що той час і простір в американському кінематографі має міфологічну якість. Він просочився в нашу колективну свідомість. Ми з задоволенням грали з деякими тропами тих жанрів, бігли назустріч кліше, а потім, сподіваюся, ми перестрибуємо через нього й обертаємо його цікавим чином.
Чи назвали б ви цей фільм квір-історією кохання?
Я ніколи не хотіла, щоб це був фільм про те, що вони – квірні персонажі. Вони просто такі. Це властиво фільму. І, очевидно, було знято багато чудових фільмів, які розглядають історії камінг-ауту та всі ці трохи більш знайомі сторони квір-оповідей. Просто особисто не це мене привабило в цій історії. Персонажі просто такі, якими вони є.
Квірність тут закладена, і я усвідомлювала це, коли ми писали динаміку Лу, її сім'ї та її батька. У неї є проблеми з батьком, вони тримають дистанцію, і вона його ненавидить, але справа не в тому, що він не схвалює її сексуальність. У багатьох аспектах історії, не лише в романтичній лінії, ми намагалися уникнути чогось, що може бути занадто знайомим.
"Любов, брехня та кровопролиття" – це одночасно жорстоко і смішно. Чи можете ви пояснити тон, якого прагнули?
Так, спочатку було дивно намагатися пояснити це людям, думаю, тому що там є багато досить похмурого матеріалу. Було кілька людей, які працювали над фільмом, і вони сказали, коли ми знімали: "О, ми знімаємо комедію". Я сказала: "Не знаю, тоді це якась темна, дивна комедія". Я більше підходила до проєкту з думкою, що деякі його елементи були смішними, я не знала б, як зняти фільм, в якому немає якогось гумору. Навіть коли життя жахливе, трагедія і комедія йдуть пліч-о-пліч. Думаю, в цьому випадку я просто хотіла зробити щось дійсно розважальне, щоб люди насолоджувалися переглядом. Я вирішила ризикнути й подивитися, чи спрацює це.
Читайте також: