5 нових книжок, які не залишать вас байдужими

5 нових книжок, які не залишать вас байдужими

Популярним чтивом книжки стають не лише завдяки майстерності авторів чи хисту рекламних агенцій.

Незвичні сюжети, які проглядають крізь буденне життя, а також яскраві характери, що розкриваються у нестандартних ситуаціях – ось це, що робить зі звичайної історії вартий уваги текст.

Крістофер Мур. Дурень. – Х.: Фабула, 2021

Ця книжка – для того, хто цінує добрий гумор і парадоксальні сюжети, адже її автор, американський сатирик, відмовляючись від догм і скидаючи всі мислимі авторитети, розповідає знайому кожній хоч трохи освіченій людині історію короля Ліра. От лишень на відміну від Шекспіра робить це весело, з жартами, що переходять за межу фолу. Ще б пак: адже головний герой роману - блазень на прізвисько Капшук, бешкетник, інтриган, хитрун і геніальний стратег, чиї пригоди в Англії, а потім у Венеції, здається, перевершують шекспірівський оригінал. У цьому трагіфарсі є все, щоб збурити суспільну мораль, підважити основи і стати улюбленим чтивом - інтриги, вбивства, кохання, зрада, дружба, ненависть, вірність. Гумор у цій феєрії брутальний, не бракує сексу, а також прихованих, явних і перефразованих цитат з Шекспіра.

"Це непристойна казочка, - попереджаюсь нас. - У ній ви знайдете недоречні злягання, убивства та шарпанину, каліцтва, зради та досі незвідані висоти вульгарності й лихослів’я…" Загалом це один із найкращих романів Крістофера Мура, який зажив світової слави як автор бестселерів, у кожному з яких неодмінно присутні чаклунство, примари, заплутані сексуальні відносини та руйнування. А якщо все це, як у "Дурні" перенести до вигаданого ХІІІ сторіччя, то вийде така мішанка, від якої майже неможливо відірватися – тобто історія про драматичний останній рік життя шекспірівського короля Ліра, яку розповідає королівський блазень. І саме так, як і належить справжньому природженому блазневі.

Джоджо Мойєс. Щасливі кроки під дощем. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Цей роман - зворушлива історія жінок трьох поколінь, пов'язаних нерозривними путами. Взаємини між Джой і Кейт, матір'ю і дочкою, далекі від ідеалу, і Кейт, намагаючись влаштувати особисте життя, тікає з дому. Поклявшись собі, що, якщо у неї коли-небудь буде дочка, вона стане їй найкращою подругою і вони ніколи не розлучаться. Але історія повторюється. Сабіна, дочка Кейт, виросла впертою і зухвалою, вона з презирством ставиться до своєї матері через низку любовних невдач Кейт. І ось обставини складаються так, що Сабіна приїжджає до своєї бабусі Джой до Ірландії. Джой, яка ніколи не бачила внучку, спочатку дуже рада її приїзду. Але між ними надто мало спільного.

"Джой зітхнула. Вона довго й важко розмірковувала над тим, що робити із цією дівчиною, як пробудити трохи ентузіазму, трохи життя в цьому напруженому, настороженому маленькому личку. Але не схоже було, що вона взагалі хоче щось робити - лише постійно зачиняється в кімнаті чи намагається заховатися в різних закутках будинку, і від неї, мов неприємним запахом, так і віяло невдоволенням від перебування в Кілкерріоні. Здавалося, їй незручно скрізь: у її кімнаті, за вечерею, коли хтось її раптом торкається - навіть у власній шкірі. Чи була Кейт такою теж? Може, і була".

І ось вже виникає конфлікт, який тільки посилюється, коли в будинку з'являється Кейт і на світло вилазять старі, здавалося давно поховані сімейні таємниці. Чи зможуть героїні залікувати душевні рани? Чи зможуть знову повірити в кохання? Сабіна, Джой і Кейт починають розуміти: щоб упевнено крокувати вперед, не завадить озирнутися на те, що залишаєш позаду.

Андрій Горбунов. Гліл. – К.: Фенікс, 2021

"Гліл" у назві цього міського фентезі – дзеркально переінакшений відомий топонім, столиця Галичини, славетне місто Лева. Утім, це не той "Lviv", який відомий багатьом його мешканцям і туристам, адже мова про його задзеркалля, в якому розгортається дійство. Тож місто Гліл – це таємничий мегаполіс, в якому правлять справжні господарі, а не міська мерія, підпорядкована їхній волі. Пригоди героїв, які рухаються сюжетом, нагадують комп’ютерну гру, в яку втягнутий навіть дідусь, якому небіж подарував смартфон з вірусною програмою, яку бідака несамохіть запустив. Головна ж битва у всіх персонажів попереду, а поки що у місті відбуваються містичні речі, що й не дивно для паралельного, потойбічного світу. Словом, коїться справжня бісовщина.

"– Ой, як це все мені не подобається, – пробурмотіла дівчина й потягнулася до арбалета. Автобус підскочив на вибоїні. – Я б радив погодитися на пропозицію, – хижо пролунало з крісла водія. – А то що? – сторожко перепитала Софія. – Не зупиниш автобус? – Наприклад, – загадково відповів незнайомець. – Хто ти? – гаркнула дівчина, приховуючи криком клацання від зведення арбалета. – Ти бачила номер маршруту, коли сідала? – холодно спитав водій. – Знаєш узагалі, куди ми їдемо?"

Щоб трохи знизити градус напруженості, повернувшись до реальності, автор пропонує після кожного розділу своєрідний гід сучасним Львовом, в якому чимало цікавинок, мемів і бувальщин, не менш магічних, ніж основна оповідь.

Тетяна Рубан. #Фізик. – Х.: Талант, 2021

Крім художніх моментів – сюжет, характери, мова героїв – ця незвична книжка полтавської письменниці вирізняється також суто "практичною" вартістю. Адже описується у ній ситуація, коли доросла людина проявляє небажаний інтерес до підлітка чи студента, і постраждалі не знають, як поводиться. Чи вони самі винні? Чи їхня поведінка, зовнішній вигляд або манера спілкування призвели до харасменту з боку викладача, як це сталося зокрема в одному з навчальних закладів Полтави, яка вгадується за описом у цьому творі?

За його сюжетом, життя п’ятнадцятирічної студентки коледжу Діни вирує подіями. Якось до неї по допомогу звертається одногрупниця Валя, яка досі ніколи з Діною і не розмовляла. Валя має таємницю: викладач фізики з коледжу наполегливо вимагає її уваги. Таким чином, ця книжка – психологічна пригодницька історія, яка написана, щоб допомогти тим, хто став жертвою харасменту і опинився сам на сам із цією проблемою.

Олексій Сокирко. Кулінарна мандрівка в Гетьманщину. – К.: Темпора, 2021

Що ми знали до недавнього часу про кухню козацьких часів? Окрім, звісно, боршу, горілки, сала й галушок. З літературних джерел пригадується сама лише "Енеїда" Котляревського, де їли: "Свинячу голову до хріну / І локшину на переміну, / Потім з підлевою індик; / На закуску куліш і кашу, / Лемішку, зубці, путрю, квашу / І з маком медовий шулик". Утім, чи справді це відповідає історичній дійсності й чи можна поставити знак рівності поміж тогочасним стилем харчування й козацькими традиціями? У будь-якому разі, у цій книжці точно можна дізнатися про секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII–XVIII століть з автентичними рецептами, адаптованими сучасним кухарем-технологом. А також про те, які страви були доступними більшості, а які — винятково еліті. Як у згадані часи змінювалися смаки й уявлення про здорову й нездорову їжу. Зрештою, що саме з гастрономічного та бакалійного арсеналу минувшини безслідно загубилося, а що таки лишилося в нашій сучасній кухні?

Загалом ця книжка — не лише дослідження з історії гастрономії Гетьманщини середини XVII–XVIII століть, де на першій же сторінці рецепт "Ляща у щавлевому соусі", але й спроба подивитися крізь неї на ширший контекст епохи. Тобто поглянути на їжу як маркер соціального статусу, заможності, освіченості, культури, моди. Авторський текст доповнюють автентичні старовинні рецепти, адаптовані для приготування в сучасних умовах, а також словник староукраїнської гастрономічної термінології, мір ваги й об’єму.

Читайте також: 5 книжок, де розкривають таємниці