5 нових книжок з незвичними і карколомними сюжетами

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
5 нових книжок з незвичними і карколомними сюжетами

Смертельні небезпеки, складні випробування, химерні ситуації – ось те, що робить з цих книжок справжні бестселери і захопливе чтиво. Фантастика і трилер, детектив і соціальна драма складаються у жанрову мозаїку, з якої виходить феномен сучасної літератури.

Ренсом Ріґґз. Спустошення Диявольського Акра. - Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Ця фінальна частина циклу про дивних дітей - бестселер The New York Times, USA Today та The Wall Street Journal. За сюжетом, дивом уцілівши під час колапсу часової петлі, Ві, Джейкоб і Нур опиняються там, де все почалося, - у будинку діда Портмана. Вони мають якнайшвидше повернутися до друзів, щоб повідомити: зло таки воскресло, воно сильніше, ніж будь-коли, тож усьому Дивосвіту загрожує смертельна небезпека. Буремні часи вимагають мужності й аж ніяк не дитячих рішень, однак Джейкобу з друзями до цього не звикати… Чи вдасться мешканцям Диявольського Акра вистояти у цій боротьбі попри дивні "спустошення" і вдосконалену армію прибічників Коула? Чи втілиться в життя пророцтво про сімох визволителів, на яке покладають стільки надій? Здається, Коул от-от поневолить увесь Дивосвіт, однак і в нього є ахіллесова п’ята…

"Двері злегка прочинилися, і в щілині з’явилася ведмежа морда. Усі поспіхом відступили назад до стіни - крім Едисона та пані Шуліки, які дозволили ведмедю себе обнюхати. - Bonjour, Jacques, - доброзичливо привіталася з ним Імбрина. - J’ai amené des invités pour rendre visite à ma soeur. Ведмідь відступив від дверей, щоби ми змогли увійти. - Це Жак, один із ведмегримів моєї сестри, - пояснила пані Шуліка, - він охороняє вхід до цієї петлі. - Радий знайомству, - мовив Едисон, та ведмідь озвався бурчанням, і це трохи образило пса. - Ні, я не глузую з тебе. Серед моїх найкращих друзів є ведмеді. Ведмідь ще трохи подався назад, щоб нас пропустити".

Цікаво, що фотографії, якими рясно ілюстрована ця книжка, автентичні, вінтажні, знайдені шляхом тривалих пошуків, про що нагадує автор. Їх старанно збирали впродовж кількох років на блошиних ринках, виставках старих газет і в архівах колекціонерів.

Аліна Воловичева. Листопадова жінка. - К.: Фенікс, 2021

Тема цієї книжки римується із фокусною темою цьогорічного Форуму видавці "Гра в дорослішання: як ми зростаємо незалежними". Адже перед нами саме роман про зростання, дорослішання героїні - по суті, шлях від дівчинки, яка слухає усіх навколо, до жінки, яка вміє чути саму себе. За сюжетом, головна героїня, Настя Василенко, переїхала до Києва 2014 року разом із своїм хлопцем Антоном через російську агресію. Через три роки вони все ще разом, він має роботу, вона пише дисертацію і життя начебто налагоджене і стабільне, але одна несподівана мандрівка змінює усе. Інакше кажучи, як попереджає нас на самому початку письменниця і перекладачка Яна Сотнік, це "Історія, героїня якої виходить до читача без броні, хоч і звикла боронитися все своє життя - від болю, від страхів, від власних комплексів, від нерозуміння, від нелюбові, втім і від любові теж". І хоча стосунки у новому житті героїні, звісно, складні, а ситуації багатопланові, утім, поведінка деяких героїв часто не витримує жодної критики. Попри те, що усе це так само "життя", проблем якого не уникнути.

"- Що ти тут робиш? - він підійшов до мене, схопив за передпліччя й потягнув убік. - Маю до тебе таке саме запитання. - прочистила горло я. - Ти повинна бути в Чернігові! - Який збіг, ти теж. - Настю, я знаю, як це виглядає, вибач. Але в мене змінилися плани. - Я це можу зрозуміти, але чому ти не міг мені цього пояснити, хоча б повідомленням? - я намагалася не звинувачувати та зрозуміти його обставини, але не розуміла, чого він навіть не спробував мене попередити. - Розумієш, зранку подзвонила моя дружина, - тисячі маленьких гачків впилися в мою шкіру тієї миті. - Вона просить мене приїхати. Я не можу їй відмовити, раптом вона хоче прийняти мене назад. Настю, я не можу вчинити інакше, у нас діти…"

Георгій Тома. Etteria. Книга перша. - К.: Саміт-книга, 2021

Динамічна, пронизлива і надзвичайно цікава історія Георгія Томи затягує у світ фантастичних пригод: військові місії, бойові операції і завдання переплітаються з нелегким особистим життям героїв. Відтоді, як трьох найкращих хлопців з дитячого будинку вибрали для навчання у секретній військовій організації, минуло кілька років. Їхня дружба зміцніла і згуртувала в період важкого і виснажливого навчання. Однак, щоб скласти останній іспит, потрібно зробити страшний вибір, який все подальше життя тим хлопцям, що залишаться в живих, не даватиме спокою.

"- Ти вважаєш, що я про це не подумав? - запитав Джон і додав, показуючи пальцем: - Ось бачиш - в цій кімнаті сім входів і виходів. Ти думаєш, ми зуміємо вдвох стільки часу протриматися, поки Стів приготує мотузки і визволить агента? - Ну так, може, і не вистачити часу, - промовив Білл. - Ой, відчуваю, що це не так просто все зробити, - мовив Владислав. - Нічого, хлопці, ми ще з більш жорстких халеп вибиралися, - підбадьорюючи хлопців, сказав Джон. - Ну з цим розібралися, а далі що? - запитав Білл. - Якщо з цим все зрозуміло, то ви можете бути вільними рівно дві години, - відчеканив Джон і відкинувся на спинку крісла". Тож скільки фантастичних подій чекає на наших героїв! Неймовірних і карколомних, захоплюючих і дуже страшних...

Кетті Ферріс. Хлопцідівчатка. - К.: Каяла, 2021

Витончені, довершені, крихкі - історії у збірці "Хлопцідівчатка" розсипаються каскадом химерних сюжетів, що нагадують сучасні міфи, казки, легенди. Насправді ж гібридні форми, в які обгорнуті фантастичні оповіді авторки - від віршованої прози до прозової поезії і фем-фантастики - нерозривно пов’язують жанр і гендер. Нагадуючи стиль Андерсена, Борхеса, Ліспектор, вони одночасно - революція поетичної мови, оскільки кидають виклик наявним формам. Відкриваючи свою збірку своєрідним маніфестом, авторка каже про різні способи "оживлювати" оповідь. Що це означає в її випадку, тобто у випадку мовної революціонерки, реформаторки, бунтарки?

Звісно, каже вона, "це не означає, що моя рука, моя рука навіженої жінки, охайна, доглянута, з акуратним манікюром, із вразливим сяйвом моєї занадто білої шкіри, схопить тебе, любий читачу, за горло". І тим не менш, це вражає, до того ж настільки, що стає зрозуміло - перед нами справжній вибух, прорив, революція форм і мовний вулкан. Образи провокують, метафори спантеличують, алюзії надихають. Дівчина з дзеркалом замість обличчя, яка вміщує в себе весь світ. Хлопчик з одним крилом. Дівчина, яка виросла до неба, живлячись, як барон Апельсин, кущами і деревами. Хлопчик, який винаходив винайдені речі. Дівчина, чия бабуся була мачете. Дівчина, що мала вигляд вирубаного лісу. Дівчина, яка вчилася випорожнюватися на обличчя диявола. "Для мене - це імпульс подумати над основним питанням: що це значить - бути людиною? - визнає авторка. - Що є найважливішим? І в цьому сенсі, різноманіття в’язниць "хлопцівдівчаток", де трапляються персонажі, здається варіаціями однієї фундаментальної в’язниці, скрутного становища, незручного для власної природи".

Михаїл Гранд. Колір гемоглобіну. Книга 1: Наслання. - К.: Фенікс, 2021

Розпочинається ця історія з моторошної події, яка сталася з головною героїнею та її коханим у рідному Дрогобичі. Всі знали, через що їхнє місто охоплене тривогою, адже кілька місяців місцеві ЗМІ на всі боки твердять, що вночі перебувати на вулицях небезпечно. Адже в околицях полює жорстокий убивця! Як дізнаємося з роману, його жертв ніщо не пов’язує, крім почерку злочинця, а також знаряддя вбивства: всі вони загинули внаслідок тяжких тілесних ушкоджень, завданих великим тупим предметом, швидше за все - молотом. Поліція досі не змогла затримати підозрюваного, але вважала, що то такий собі Дуфінгальд Бремор, місцеперебування якого було невідоме. І ось фатальна зустріч, з якої все почалося, і яку, здригаючись, згадує потому героїня.

"Маніяк, відверто тішачись досягнутими за день результатами і напрочуд приємною перспективою вбивства Габріель, почав навмисно повільно насуватися на беззахисну дівчину. Він раз у раз змахував своїм жахливим молотом, описуючи лиховісні дуги. Габріель скрикнула, та її зойк заглушив пронизливий різкий гудок. Психопат завмер, дослухаючись. Через ліс у напрямку міста нісся довгий товарний поїзд, вщент сповнений вугілля". Таким чином, через обставини, що склалися не найкраще, виявилося остатньо однієї трагедії, щоб перекреслити безтурботну юність. Когось це може зламати, інші ж прагнутимуть повернутися до життя. Але якщо прагнення переросте у нав’язливу ідею? А раптом ця ідея - чужа? Головна героїня втратила все, тепер їй не можна втратити себе.

Читайте также: 5 нових перекладів книжок, на які варто звернути увагу

Наступна публікація