Дітям під ялинку: п’ять захопливих книжок про дружбу, любов і дива
Немає нічого кращого, аніж захоплива історія, що навчає не повчаючи, і залишає невидимий відбиток на серці, здатному любити, відчувати і, звісно, ж веселитися.
П’ять захопливих книжок про дружбу, любов і дива
Книжкова оглядачка Тетяна Крисюк зібрала у передсвятковій добірці книжки для дітей, які вони не лише прочитають, а й час від часу перечитуватимуть.
Юлія Чернінька «Комісар Яблучко і Святий Миколай», Видавництво Старого Лева
«Комісар Яблучко і Святий Миколай»
Щороку Ярко пише листа святому Миколаю. Чемно чекає на нього напередодні 6 грудня, але сивий бородань щоразу втікає, залишаючись непоміченим.
Цьогоріч Ярка занесло до Львова. Наповнюючи валізу не лише одягом, а й найновішими іграшками він розмірковує: «А що як Миколай прилетить до Києва, у порожню квартиру, і залишить там усі подарунки?»
Татко його заспокоює, мовляв, у того поважного добродія все під контролем.
Ярко — кмітливий, допитливий і наполегливий детектив (але це секрет). Він татові, звісно, вірить, але воліє на власні очі побачити щедрого святого, який щороку залишає для нього подарунки. Тож Комісар Яблучко оголошує нову операцію: «Упіймати Миколая».
Та чи вдасться йому отримати відповіді на всі запитання, якщо часу обмаль?
Кому читати: допитливим дітлахам, які ще вірять у дива, але вже довіряють фактам.
Галина Крук «Вельмишановна Мишо», Видавництво Юлії Сливки
«Вельмишановна Мишо»
Усі без винятку проходять випробування кашею. Зазвичай вона смачна і запашна, але їсти її чомусь не хочеться. Чи то порція завелика, чи то товариство столових приборів нудне.
От якби вельмишановна Миша вийшла зі своєї нірки, оглянула кухню, вітальню, горище. Познайомилася з чемним і гостинним дитям, яке не лізе в чужі справи і не кидається бабусиним пантофлем. То, можливо, вони б навіть заприятелювали, обмінялися секретами і пані Миша люб’язно доїла кашу?
«Вельмишановна Миша» — це поезія для дітей, яка розвиває кмітливість, спостережливість і фантазію. А ще неабияк звеселяє:
«Брат мій Петрусь ще писати не вміє —
за нього писатиму я, бо я добрий:
з-поміж усього найбільше він мріє,
щоб ви принесли мені квадрокоптер».
Кому читати: усім, хто не любить кашу, суп і овочі, але любить стрибати, складати лего і вигадувати історії.
Доктор Сьюз «Хортон чує хтосів!», видавництво #книголав
«Хортон чує хтосів!»
У спекотний погожий день Хортон звично плескався у басейні. Аж раптом почув тонесенький бринькіт — хтось благав про поміч. Але хто і де? Несподівано на піщинці, принесеній звідкілясь вітром, він виявив малесеньких хтосів — тендітних, наляканих, ледь помітних людей. Проте Хортон переконаний, що «кожен із нас особистість, розмір тут ні до чого», тож поспішає на допомогу.
Обережно поклавши піщинку на м’яку конюшинку, він з’ясовує, що хтосі мають власне місто, будинки і навіть мера. Він трепетно оберігає їхній світ від руйнування, поки інші тварини вважають, що Хортон збожеволів. Але ж ні!
Це зворушлива історія для дітей і дорослих про те, що голос, навіть ледь чутний, має силу, а добрі вчинки — значення.
Кому читати: усім, бо серце завше можна сповнити любов’ю до найменших істот у Всесвіті.
Джеремі Стронґ «Лисичка вирушає на Північ», видавництво Абабагаламага
«Лисичка вирушає на Північ»
Досить довго Лисичку не полишало дивне відчуття. Вона була певна, що от-от має статися щось захопливе і надзвичайне. Раптом із-за пагорба долинув гучний гуркіт. Лисичка нашорошила вушка, зморщила, принюхуючись, носика. Прямісінько перед нею зупинився будинок. І не абиякий, а на колесах із жовтогарячими стінами, зеленкувато-синім дахом і різнобарвними віконними рамами. Гаразд-гаразд, не будинок на колесах, а караван (бо пан Тукчик лаятиметься).
У ньому живуть поважні пани — Тукан із магнітним дзьобом і Ведмідь, а тягне всіх Лосиця. І оскільки Лисичка вже зібрала валізу, вони пропонують їй вирушити на Північ, щоби побачити Північне Сяйво.
Дорогою до Снігокраю вони знайомитимуться з іншими тваринами і птахами, дізнаватимуться дещо про себе, друзів і навколишній світ. А наприкінці пригоди їх чекає випробування, яке не оминає нікого.
Кому читати: любителям пригод і несмішних жартів, які насправді дуже-дуже смішні.
Джейн Чапмен «Ялинка-манюня для Ведмежуні», видавництво Абрикос
«Ялинка-манюня для Ведмежуні»
Чи ж можна уявити Різдво без ялинки — пахучої, пишнючої, не надто колючої?
Авжеж, ні. Тому татко Ведмідь і маленька Ведмежуня вирушають на пошуки святкового деревця для себе, кроликів і борсуків.
Удома Ведмежуня показує ялиноньці малюнки з книжки, майже пригощає її смачнезним какао (добре, що татко вчасно схопив горятко), тішить цікавими історіями.
Це книжка для найменших читачів, які досліджують світ і вбачають у найменших дрібницях привід для великої радості.
Кому читати: ялинколюбам надзвичайним і їхнім батькам.