Від еротики до сексу — 5 незвичних видань, які вас вразять
Ці книжки – фактично, історія сучасної культури від 1990-х до нашого сьогодення. Розповідь про ранні "незалежні" роки з совковою ментальністю змінює еротична фотосесія українських письменників, слідом за якою нам пропонують зайнятися нарешті своїм власним життям.

Literature Illustrated. - К.: Ovo, 2020 р.
Так уже склалося, що донедавна українська література була "мертвою", викладеною у шкільних підручниках на прикладі творчості класиків. Тож не дивно, що її сьогоднішні "живі" автори вирішили заявити про себе в такий екстравагантний спосіб. "Ми маємо нарешті асоціювати українську літературу зі здоровим, жвавим, метким і сильним тілом, — зауважує один з учасників проєкту Петро Яценко. — Тому що ми є, ми живі, ми видаємо книжки, ми працюємо і пишемо".
Тож автори цього еротичного видання прагнули представити маловідомих сучасних українських письменників вартих уваги разом із зірками сучасної української літератури на зразок Сергія Жадана в межах популяризації читання книжок українських авторів. В об`єктив польської фотографині Марисі М’яновської, яка знімає обкладинки для Playboy, потрапили 12 сучасних українських письменників: детективісти Мартин Якуб та Віктор Янкевич, фантаст Павло Дерев’янко, трилерист Андрій Новік, перспективний новачок із найкращим романним дебютом 2020 року — Павло Матюша. Не обійшлося і без музикантів з письменницьким хистом — фронтмена гурту "Фіолет" Сергія "Колоса" Мартинюка, барабанщика Павла Коробчука та колишнього боксера, а тепер письменника Сергія Демчука. Також до календаря увійшли фото письменників, які вже давно відомі серед читачів — згаданого Петра Яценка та Артема Чеха.
Дубравка Уґрешич. Музей безумовної капітуляції. - Чернівці: Видавництво 21, 2020 р.
Цей роман — один із найвідоміших романів найшанованішої авторки з Балканського півострова, пронизлива розповідь про еміграцію, в якій вигнання стає зручним ракурсом для погляду на власну біографію та країну. Теми еміграції, вигнання, ностальгії, болю і смутку, пам’яті, незворотності минулого проходять крізь долі усіх персонажів твору. Образом і концептом, який об’єднує усі ці теми, є фотографія. Авторка конструює роман-колаж, що починається в берлінському зоопарку й закінчується в берлінському фітнес-центрі.
"Про воєнного злочинця генерала Младича, який місяцями з навколишніх пагорбів обстрілював Сараєво, — згадує вона, — кружляє поголоска, що одного разу в прицілі він побачив будинок свого знайомого. Історія розповідає, що генерал зателефонував знайомому і сповістив того, що дає йому п’ять хвилин на збирання "альбомів", бо, каже, вже навів приціл, аби висадити його дім у повітря. Сказавши "альбоми", генерал мав на увазі альбоми із сімейними фотографіями. Злочинець, який місяцями знищував місто, бібліотеки, пам’ятники, церкви, вулиці й мости, знав, що знищує пам’ять. Тому своєму знайомому "великодушно" подарував життя з правом на пам’ятання. Голе життя і кілька сімейних фотографій".
Ошо. Сексуальні питання. Від сексу до надсвідомості. - К.: Terra Incognita, 2020 р.
Відомо, що завдяки сексу ми з’явилися на світ, завдяки сексу передаємо естафету життя нащадкам, завдяки сексу переживаємо хвилі найвищої насолоди. Чому ж нам ніяково говорити про секс, чому він досі для нас — заборонений плід, чому ми його соромимось? Автор цієї книжки, не соромлячись, пропонує подивитися на секс під іншим кутом і зрозуміти, в чому причина нашого несприйняття. А водночас — усвідомити секс як дар природи, який ми досі не вміємо прийняти, як унікальну сполучну ланку між тілесною насолодою і святістю, як шлях до найвищого розвитку духовності.
Тож головна ідея цієї книжки: люди, навчіться любити! Секс має бути вільний, не затьмарений почуттям провини, не спотворений постійним запереченням, не притлумлений. Адже йдеться не лише про задоволення тілесної потреби, а й про психологічний та духовний вимір людських стосунків. І коли ми приймемо свою сексуальність і навчимося розкошувати нею, нам відкриються доти недоступні обшири нашої душі та самоусвідомлення.
Ольга Карі. Компот із патисонів. - К.: Комора, 2020 р.
Важко повірити, що все це не так давно коїлося у нашому житті — ананасовий компот із патисонів, перші жіночі прокладки, українські школярі в Абхазії. Загалом це ціла епоха — вікопомні "лихі" чи "лиховісні" 1990-ті, після яких виросло вже не одно покоління, про що йдеться у цій книжці. Мої дев'яності — це мої шкільні роки, той відтинок життя, коли страшенно хотілося бути як усі, мати те саме, що й усі, вдягатися за єдиним підлітковим дрескодом. Врешті, щоб у мене були ті сотні, тисячі милих дівочих дрібничок, які заполонили рундуки й кіоски, і гроші на які моїй мамі доводилося викроювати зі своєї мізерної зарплати шкільної вчительки.
У дев'яності моя родина не голодувала, та брак грошей відчувався у всьому. Втім, не траплялося, щоб дідусь не мав на обід гарного шматка м'яса (це була непорушна стаття гастрономічного бюджету родини). І не було жодного літа, коли дідусь не відправив би нас із мамою відпочивати на море до Криму або до рідні на Кавказ. Але на решту розваг і забаганок, окрім. двадцяти днів на морі та відбивних котлет на обід, було накладене табу: ніяких обновок, гарних нових речей чи найновішої моделі телевізора. Навіть на жіночі гігієнічні прокладки грошей заледве вистачало — бюджет родини був посічений і порізаний, наче витрати на українську культуру під час карантину".
Ґері Джон Бішоп. Розгреби своє лайно! Вийми голову із дупи і займися нарешті своїм життям. - К.: КМ-Букс, 2020 р.
Правила, які пропонує порушити автор цієї книжки, щоби опанувати абсолютно простий підхід до щастя, ми встановлюємо самі. Адже, якщо згадаємо, то більшість перешкод насправді примарні, адже, коли ми озвучуємо їхню нездоланність у власному внутрішньому монолозі, вони набувають сили і стають реальними. Тож як саме ми або мотивуємо самих себе, або щоразу видаємо нищівний присуд, залежать усі маркери життя: від сімейного до службового. Підсвідомі обмеження, навіювання, самобичування та інші бар’єри, які ми виставляємо чи то у розмові перед дзеркалом, а чи й подумки, повинні зникнути, якщо правильно позиціонувати себе і свої бажання.
"Відомий дослідник стовбурових клітин і ДНК доктор Брюс Ліптон виявив, що підсвідомість контролює 95% нашої повсякденної діяльності, — нагадують нам. — Задумайся про це на хвилинку. Це означає, що лише крихітна часточка твоїх слів і дій відбуваються цілком свідомо. Згадай усі рази, коли ти втрачав лік часу, повертався додому і не міг згадати нічого з подорожі або забував, який сьогодні день. У більшості випадків ти ніби дієш на автопілоті, бездумно плентаючись передбачуваним болотом життя. Життєвий шлях визначають твої найглибинніші, неусвідомлені думки. Твій мозок невпинно веде тебе цим шляхом незалежно від того, обрав би ти таку дорогу свідомо чи ні".
Читайте також: Топ-5 книжок із незвичним сюжетом