Забужко, Махно і Варвара з варварами – 5 українських новинок, які варто прочитати влітку

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Книжки цієї добірки – своєрідна компенсація карколомних пригод

Протягом цього літа, що з відомих причин може виявитися не дуже "виїзним", доречно буде скористатися придбаним під час карантину звичкою вдумливого читання. Адже книжки цієї добірки – своєрідна компенсація карколомних пригод, коли філософська есеїстика чи психологічна драма виявляються більш захопливими за найкрутіший сюжет.

Оксана Забужко. Планета Полин. – К.: Комора, 2020 рік

5 українських книжкових новинок_4

У цій книжці зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. Від Шевельова до Ларса фон Трієра, від конспекту біографії до історії рок-н-ролу по-українськи – усі ці тексти об’єднує глибоко особисте переживання авторкою сучасної історії, в яку вона вписує своїх героїв.

"Можливо, це просто несвідома потреба вхопитись за руки з ними - живими й мертвими, але всякчас тобі однодумцями, - коли історія входить у смугу "темних часів", як літак у грозову ніч, - розмірковує вона. - А може, й дещо більше - страх, цілком реальний, утратити їх для майбутніх поколінь серед стрімкого "інформаційного потопу" й не менш стрімко ширеної "функціональної неписьменности", сказати б - інстинктивний охорончий відрух "взяти їх із собою в ковчег", навіть якщо сама не маєш жодної певности, чи те, що ти будуєш, - то справді ковчег, чи тільки вутлий плотик, і чи він і собі от-от не потоне..."

Василь Махно. Уздовж океану на ровері. — Київ : Yakaboo Publishing, 2020 рік

5 українських книжкових новинок_1

"У дитинстві я не мав власного ровера, - починає автор, який понад 20 років мешкає в Америці.. - Виростав, навчившись їздити на чужих, а тепер, майже в 50 років, мчу вздовж океану, уздовж стейтен-айлендської берегової лінії, яка десь там чіпляє виступ бруклінського Сі Ґейту, завислу дугу моста Верразано, кораблі й танкери".

Отже, про що ця "родинна" сповідь поета, яка починається зі смерті батька, з яким майже ніколи не бачився, продовжується не лише велопробігом в Америці, а завершується аж у Європі та на Близькому Сході? Насправді мандрівка триває не лише в межах Бруклину, Лонґ-Айленду чи майстерень сучасних американських художників, лекторіїв і Метрополітального музею. Вона тягнеться гайвеєм на позашляховику, трансатлантикою до Європи й далі аж до Індії.

Ми простуємо за Аґноном бруком Бучача, забрідаємо до чортківського водоноші, потрапляємо до Кривого Рогу і квартири Драча у Києві, у квартали Старого міста в Єрусалимі, до Італії, а зокрема, й до Венеції, щоправда, нью-йоркської - тої, яку заподіяв ураган Сенді, затопивши довколишні острови.

Олена Чернінька. Дан. Варвара і варвари. – Одеса: Картуш, 2020 рік

Книжки на літо

Цей роман – про тих, кого, за сюжетом, несправедливо називають варварами, тобто про компанію малих друзів, які, бувши безхатьками, спромоглися змінити свою долю. Головний герой, якого немовлям підкинули до дитбудинку, і який за непослух потрапляв навіть до психлікарні, тікає світ за очі, щоб знайти свою маму. На шляху до Леополісу, в якому, можливо, вона мешкає, він зустрічає своїх майбутніх друзів, таких самих безхатьків, а по тому – ту саму Варвару, яка очолює їхній гурт.

Чи варто казати, що навіть досягнувши мети, вони зітнуться у своєму "дитячому" мріянні з цілком "дорослими" проблемами, здолавши усіх ворогів, які траплялися навіть у чудовому Леополісі. Але наприкінці виявилося, що тільки гурт малих "варварів" був спроможний встановити гармонію у світі батьків.

" – Ех, шкода вас покидати, – розчулено додав Пітер, на якого от-от чекала гастрольна мандрівка. – І без нас справляться, – перебив Яр. – Он, поглянь, скільки ініціативних та добрих людей зібралось під одним дахом. А ми з тобою маємо втілювати мрію, раз доля відкрила так люб’язно нам свої обійми. Адже ми усі повинні йти до мети, щоб потім мати змогу приносити максимальну користь тим, хто потребує допомоги. Тому – гайда підкоряти світ!"

Олег Гордій. Діди, трикутники, облизування літаків, кінець і початок світу. – Л.: Піраміда, 2020 рік

5 українських книжкових новинок_2

…Не дивно, що ця книжка виникла саме там, де в 90-х блазнював відомий гурт "Бурлеск-Балаган-Буфонада" ("Бу-Ба-бу"), тож не дивно, що на її "львівському" початку нас попереджають про "дисгармонію як антитезу світової впорядкованості, коли реальне заміщується фантастичним та ще й приправленим перченим словом".

Бурлеск тут бенкетує на всіх сторінках, оформлених автором, балаган відчувається, як вічне свято, а вже буфонада – це жонглювання героями і персонажами не згірш за саму засновницю жанру Емму Андієвську. "Жив собі дід. Він перетворився на трикутник. І його стерли з дошки. Але дід воскрес у подобі принцеси.

Що мешкала у замку посеред лісу і ліпила скульптури з пластиліну. Потім до цього замку в подобі жовтого овалу приїхав принц. Він поцілував принцесу. І вона перетворилася на діда, а принц - на бджолу. Дід змайстрував для бджоли вулик. Звідки повсякчас тік мед - і дід його злизував. А бджола та росла - і стала як ведмідь завбільшки. Вулик тріснув. Бджола вилетіла, побила діда і взяла в рабство. Наказала чистити своє хутро і розчісувати черепаховим гребінцем. Потім дід завагітнів від бджоли. І в них народились дідобджолята".

Ксенія Фукс. 12 сезонів жінки. - Чернівці: Видавництво 21, 2020 рік

5 українських книжкових новинок_5

Головна героїня цього, умовно кажучи, роману – це сучасна жінка. Насправді ж це 12 новел, об’єднаних між собою головними персонажами, але не пов’язаних хронологічно, присвячені соціальним та психологічним проблемам, з якими стикається сучасна жінка. Кар’єра або дитина? Як протистояти насиллю? Як визначити власну сексуальну ідентичність? Чи дійсно кохання та війна крокують поряд одне з одним? Ці та інші запитання ставлять собі 12 героїнь книжки.

"Коли я повернувся додому, перше, що зробив, відкрив її профіль, аби знайти ознаки її лесбійності, ніби не хотів вірити чи ніби не міг повірити, що таке могло бути, - згадує герой однієї з новел. - Жінка з такими ногами не могла бути з жінкою. Але зловив себе на думці, що навіть не запам'ятав зовнішність конкурентки. Це все одно не мало значення, Фотографій приватного життя, за винятком тих, на яких її "затегали", Софія не постила. Цікаво, чому ж вони на тій вечірці були не разом? Можливо, це несерйозно чи щось зовсім нове. Чорт. Мене починало вибішувати, що я постійно про неї думав. Навіть вже був готовий написати нашій спільній знайомій, щоб розпитати про все. Але як таке розпитаєш. "Слухай, а ти знаєш, чи в Софії з тією все серйозно?" А вона точно "така"? Все це було жалюгідно. Тому я подзвонив приятелю, ми пішли в кнайпу, де я напився в дупу".

Читайте також: Бізнес по-українськи: книжки для старту, відновлення та натхнення

Залиште свій коментар

Вибір редакції