Дизайнери, які ненавиділи одне одного

Дизайнери, які ненавиділи одне одного

У творчих професіях не завжди залишається місце для дружби – тільки для конкуренції, часом доходить до відвертої ворожнечі. Ці кутюр'є так не любили одне одного, що увійшли в історію.

Ельза Скіапареллі і Коко Шанель

Сьогодні про італійського дизайнера Ельзу Скіапареллі згадують зрідка, та й то тільки історики моди і фешн-журналісти. Її найкращі ідеї, серед яких були капелюшок у вигляді маленької ляльки, вечірні сукні з полотна з вишивкою за ескізами Пікассо, туфлі зі шкіри леопарда, ґудзики-монети, намиста з пластмасових тварин і наклеєні на нігті діаманти, що колись так щедро оплачували клієнти, сьогодні пішли в минуле, а сама дизайнер незаслужено забута.

Адже колись Скіапареллі вважали головною конкуренткою Коко Шанель – вони змагалися за звання головного модельєра Франції, і вважали, що в цій боротьбі мета виправдовує засоби. Відома історія, коли на одному з прийомів Шанель запропонувала Скіапареллі щойно пофарбований білою фарбою стілець – згодом вона заявила, що сукні Ельзи – на думку Коко, яскравій до вульгарності – це пішло тільки на користь. Скіапареллі в помсту малювала на Шанель смішні карикатури, за що Коко називала її "та художниця, що робить сукні".

Сварка закінчилась, коли Ельза, створивши свою останню колекцію, вийшла заміж і відійшла від справ. Історики моди вважають, що вона зробила це вчасно – на п'яти їм з Коко вже наступали нові генії моди і насамперед Крістіан Діор – саме його, а не Шанель, вважають причиною відходу Скіапареллі з професії.

Джанні Версаче і Джорджіо Армані

Ворожнеча Джанні Версаче і Джорджіо Армані носила концептуальний характер – два кутюр'є, визначившись з цільовою аудиторією, аж до загибелі Версаче доводили один одному і світу, хто одягає жінок краще. Все почалося з фрази Версаче, який одного разу сказав Армані: "Я одягаю повій, ти – дам, які ходять до церкви". Згодом вона зазнала змін, перетворившись у афоризм: "Версаче одягає коханок, Армані – дружин".

Ще однією причиною недружнього ставлення двох кутюр'є стала боротьба за моделей, яких кожен з них хотів бачити на своїх показах колекцій, – Клаудію Шиффер, Сінді Кроуфорд, Наомі Кемпбелл, Гелену Крістенсен, Лінду Євангелісту. Щоб переманити їх до себе, Версаче пропонував дівчатам захмарні гонорари, чим поклав початок епосі супермоделей і одночасно викликав невдоволення Армані. Втім, це не завадило останньому після вбивства Версаче написати передмову до книжки про нього, де Армані назвав свого конкурента "видатним творцем".

Карл Лагерфельд та Ів Сен-Лоран

Карл Лагерфельд та Ів Сен-Лоран не любили один одного за суто особистих причин – вони не поділили прихильність однієї молодої людини, Жака де Башера, до якого обидва мали романтичні почуття. Іронія долі полягає в тому, що Лагерфельд сам познайомив свого однокурсника, Сен-Лорена, з яким його пов'язували дружні стосунки зі своїм коханим, і той закохався в симпатичного юнака з першого погляду. Лагерфельд, змушений існувати в умовах любовного трикутника, буквально зненавидів Сен-Лорана. Щодо де Башера, то його доля була трагічною – в 1989 році він помер від СНІДу у віці тридцяти восьми років. Лагерфельд був з Жаком до самого кінця, ночуючи в його лікарняній палаті на розкладачці, але прийти до нього на похорон не зміг – за словами кутюр'є, це було вище його сил.

Щодо нетерпимості Лагерфельда до колег-дизайнерів, то вона давно стала притчею во язицех. В інтерв'ю виданню Numero він заявив, що швидше покінчить життя самогубством, ніж опиниться на безлюдному острові з такими кутюр'є, як Вергілій Абло, Джонатан Андерсон і Симон Порт Жак'ю. Дісталося в його інтерв'ю і іншим: так, про Аззедіна Алаї він сказав, що той робить балетки "для жертв моди після менопаузи", а єдиною квіткою, яку, за словами флориста Лагерфельда, його патрон відправив би на похорон П'єра Берже, став би кактус.

Міла Корольова

Наступна публікація