Історія життя і кохання бабусі королеви Єлизавети II – Марії Текської

Дитинство

Королева Марія була дружиною короля Георга V і матір'ю двох відомих історії королів Едуарда (того самого, який відрікся від престолу) і Георга VI (батька принцес Єлизавети і Маргарет), який зійшов на престол після зречення старшого брата.

Повне ім'я королеви – Вікторія Марія Августа Луїза Ольга Пауліна Клаудіна Агнеса, вона народилася 26 травня 1867 року в Кенсінгтонському палаці, в Лондоні, в присутності своєї тітки, великої герцогині Августи Кароліни Мекленбург-Стрелецької. Її матері на момент народження Марії було аж 33 роки (у ті роки це вважалося критично пізнім віком для народження первістка), однак у наступні роки герцогиня Текська народила ще трьох синів: Адольфа (1868), Франца (1870) і Олександра (1874).

Марія була дуже прив'язана до матері, а також всіляко допомагала піклуватися про своїх братів. Навчалася вона вдома під наглядом матері і гувернанток. Її дитинство не можна було назвати радісним і безтурботним. Сім'я жила небагато, хоч і в палаці. У батька взагалі не було жодного прибутку, а мати отримувала щорічну виплату в 5000 фунтів стерлінгів як член королівської сім'ї і ще 4000 фунтів від своєї матері. Коли дівчинка стала старшою, вона стала неофіційною секретаркою своєї матері, допомагала їй організовувати різні прийоми.

Особисте життя

У грудні 1891 року принцеса Марія заручилася зі старшим сином принца Вельського, Альбертом Віктором. Марію в ролі дружини майбутнього короля обрала королева Вікторія, їй дуже імпонувала юна принцеса, яка відрізнялася від інших сильним і вольовим характером. Але в січні 1892 року Альберт Віктор несподівано помер від ускладнень грипу. Молодший брат покійного принца, Георг, герцог Йоркський, став першим в лінії успадкування престолу. Під час спільної жалоби він зблизився з Марією, а королева Вікторія продовжувала розглядати принцесу в ролі гідної партії для майбутнього монарха.

В результаті їхні заручини відбулися в травні 1893 року, а весілля – 6 липня 1893 року в Королівській капелі Сент-Джеймсського палацу в Лондоні. Жили вони добре, і в коханні, Георг ніколи не зраджував дружину, хоча часто бував у роз'їздах. У цьому шлюбі, який виявився досить міцним і щасливим, у них народилося шестеро дітей: Едуард, Альберт, Марія, Генрі, Георг і Джон (остання дитина Марії з дитинства страждала від епілепсії і померла у віці 13 років). Марія дуже любила дітей, однак їхнім вихованням займалися няні та гувернантки, як це було прийнято в той час у сім'ях вищого суспільства. Сама б вона навряд чи впоралася з шістьма нащадками без помічників. Матір'ю її називали холодною, але вона сама викладала дітям історію та музику.

Марія – королева Великої Британії

6 травня 1910 року король Едуард VII помер. Георг і Марія стали королем і королевою Великої Британії, Ірландії та інших земель. Своїм тронним іменем під час коронації Марія Текська обрала не своє перше ім'я Вікторія, а друге – Марія, пояснивши свій вибір тим, щоб її не плутали з королевою Вікторією. Церемонія коронації відбулася у Вестмінстерському абатстві 22 червня 1911 року.

На початку царювання у Марії траплялися конфлікти з королевою-матір'ю Олександрою, яка не хотіла миритися з роллю другої дами королівства. Остання навіть відмовилася передавати у спадок невістці фамільні коштовності, які належали їй за правом. Протягом усього царювання королева Марія всіляко надавала підтримку своєму чоловікові Георгу, вона писала йому рекомендації для публічних виступів, і він завжди дослухався до її думки.

Після смерті короля 20 січня 1936 року старший син подружжя став королем Едуардом VIII, а Марія отримала офіційний титул королеви-матері. На троні король Едуард VIII пробув усього кілька місяців, хоча його коронація так і не відбулася. За його правління сталася конституційна криза в країні через бажання короля вступити в шлюб з розлученою американкою Волліс Сімпсон. Англіканська церква не дала йому дозвіл на шлюб. Тому король вирішив відректися від престолу. У своєму виступі на радіо він сказав: "Я знайшов неможливим нести важкий тягар відповідальності і виконувати обов'язки короля без допомоги і підтримки жінки, яку я кохаю".

Його мати, королева Марія, надала синові підтримку, хоча не могла зрозуміти, чому Едуард знехтував своїми королівськими обов'язками через свої особисті почуття до жінки. Після його зречення королева Марія, яка раніше була знайома з місіс Волліс, більше ніколи з нею не зустрічалася. Тим самим давши чітко зрозуміти, що не приймає вибір старшого сина. Таким чином новим королем Великої Британії став її другий син – король Георг (батько принцес Єлизавети і Маргарет), що страждав від заїкання. Вона була присутня на коронації сина і була першою королевою-вдовою Великої Британії, яка відвідала цей захід. Зі старшим сином Марія також підтримувала зв'язок, але шлюб його ніколи не схвалювала. Він отримав титул герцога Віндзорського.

Королева Марія у вихованні онучок – принцес Єлизавети і Маргарет

Марія обожнювала своїх онучок – дочок короля Георга і Єлизавети Боуз-Лайон. Вона брала їх з собою на різні виставки та екскурсії в Лондоні. Коли 1952 року її син король Георг VI помер від раку, старша онучка Марії – принцеса Єлизавета зійшла на престол і стала новою королевою Великої Британії.

Сама королева Марія померла наступного року – 24 травня 1953 року, від раку легенів. Офіційно було оголошено, що померла королева від проблем зі шлунком. Того самого року, через десять тижнів, відбулася коронація її онуки королеви Єлизавети II, королеви Великої Британії, яка править і сьогодні. Перед своєю смертю Марія Текська просила, щоб коронацію Єлизавети II не переносили у зв'язку з її смертю. Похована вона була в каплиці святого Георгія у Віндзорському замку.

Своїй старшій онучці Єлизаветі королева Марія передала у спадок свою ювелірну скриньку. Все життя Марія Текська збирала предмети мистецтва і коштовності, пов'язані з іншими королівськими родинами. Завдяки їй у колекції Єлизавети II зараз є ювелірні прикраси, що належали російській імператриці Марії Федорівні, матері Миколи II. Під її керівництвом було складено опис усіх предметів мистецтва, що належать королівській родині, були виявлені багато не відомих до цього шедеврів, що належали монарху.