500-мільйонна знахідка перевернула еволюцію павуків: яка деталь здивувала вчених

Палеонтологи описали новий вид давнього морського членистоногого віком близько 500 мільйонів років, який виявився найстарішим відомим представником підтипу хеліцерат. До цієї групи належать сучасні павуки, скорпіони, кліщі, мечохвости та морські павуки.

Про це повідомило видання Iflscience.

Скам’янілість досліджував науковий співробітник Гарвардського університету Руді Лерозі-Обріль. Під час аналізу він звернув увагу на нетипову особливість: у тварини був кігтеподібний придаток у місці, де в інших членистоногих зазвичай розташовані антени. За словами дослідника, це стало ключем до ідентифікації найдавнішої хеліцери — характерного органа хеліцерат.

Новий вид отримав назву Megachelicerax cousteaui — на честь океанографа Жака Кусто. Як пояснив Лерозі-Обріль, така назва є символічною, адже діяльність Кусто надихнула покоління дослідників вивчати морські глибини.

Підготовка скам’янілості тривала понад 50 годин. Для цього вчений використовував тонку голку під мікроскопом, поступово відкриваючи деталі анатомії. У результаті вдалося встановити, що тіло істоти складалося з головного щита та дев’яти сегментів.

Головний щит був оснащений шістьма парами сенсорних кінцівок, які, за оцінками дослідників, виконували функції живлення. На сегментах тіла виявили структури, схожі на «книжкові зябра», подібні до тих, що є у сучасних мечохвостів.

Найважливішою знахідкою стали саме хеліцери — кліщеподібні придатки, які визначають належність до підтипу Chelicerata. Саме вони відрізняють павуків від комах, оскільки у хеліцерат ці структури сформувалися замість антен.

До цього часу скам’янілостей кембрійського періоду з такими ознаками не знаходили, хоча саме цей геологічний період добре представлений у викопному матеріалі. Нове відкриття дозволило відсунути появу хеліцерат приблизно на 20 мільйонів років у минуле — з раннього ордовику (близько 480 млн років тому) до кембрію.

За словами доцента Хав’єра Ортеги-Ернандеса, куратора палеонтології безхребетних, ця скам’янілість також демонструє важливий етап еволюції: формування хеліцер і поділ тіла на функціональні частини відбулися ще до того, як кінцівки втратили зовнішні гілки та набули вигляду, характерного для сучасних павуків.

Дослідники зазначають, що відкриття допомагає узгодити кілька наукових гіпотез щодо походження хеліцерат, адже раніше вони давали різні пояснення еволюційних змін.

Сьогодні на Землі існує понад 120 тисяч видів хеліцерат. Нові дані свідчать, що ця група тварин має значно давніше походження і залишається успішною впродовж майже пів мільярда років.

Нагадаємо, раніше завдяки новітнім технологіям тривимірного сканування вченим вдалося виявити під землею в дельті Нілу загадкову масивну споруду з унікальними релігійними артефактами.