Біля Папуа-Нової Гвінеї відкрили новий вид акули, яка “ходить” рифами

Біля берегів Папуа-Нової Гвінеї науковці відкрили новий вид так званих “ходячих” акул. Йдеться про невеликих рифових акул, які використовують грудні та черевні плавники, щоб пересуватися мілководдям.

Про це йдеться в матеріалі Live Science.

Новий вид отримав назву Hemiscyllium dugeonae. Його виявили дайвери у водах навколо рифів на південному сході Папуа-Нової Гвінеї. Спершу команда шукала інший вид “ходячої” акули — Hemiscyllium michaeli, однак помітила особину з незвичним малюнком на тілі.

Акула мала коричневі цятки та маленькі білі смужки, які відрізняли її від уже відомих видів. Спочатку дослідники не були впевнені, чи це справді новий вид, чи просто індивідуальна особливість однієї тварини.

Згодом науковці обстежили сусідні рифи й протягом двох днів знайшли ще 11 таких акул на трьох ділянках. Серед них були і молоді, і дорослі особини, самці та самки — усі з однаковим характерним візерунком.

Після цього дослідники провели генетичний аналіз у лабораторії в Австралії. Вони порівняли ДНК нових акул зі зразками дев’яти інших видів “ходячих” акул і підтвердили, що йдеться про раніше не описаний вид.

Відкриття описали 15 червня в журналі Journal of the Ocean Science Foundation. Завдяки цій знахідці кількість відомих видів “ходячих” акул зросла до десяти.

Науковці зазначають, що відкриття є особливо цікавим, адже нові види акул і скатів частіше знаходять у глибоких водах. У цьому випадку акулу виявили на дуже мілкій ділянці — менш ніж за метр від поверхні.

“Ходячі” акули не ходять по суші у прямому сенсі. Вони пересуваються дном і рифами за допомогою плавників, ніби “крокуючи”. Така здатність допомагає їм залишатися активними під час відпливу, коли частини рифу тимчасово відрізані від глибшої води.

Науковці вважають, що ця особливість могла розвинутися як адаптація до життя на тропічних мілководних рифах, де рівень кисню може різко змінюватися через припливи й відпливи. Деякі види “ходячих” акул здатні витримувати умови з низьким вмістом кисню протягом кількох годин.

Поки що Hemiscyllium dugeonae зафіксували лише у трьох місцях у Папуа-Новій Гвінеї. Якщо подальші дослідження підтвердять, що ареал виду дуже обмежений, ця акула може бути вразливою до руйнування рифів, зміни клімату та надмірного вилову риби.

Нагадаємо, раніше міжнародна група дослідників уперше отримала відеозапис загадкової акули-гобліна (Mitsukurina owstoni) у її природному середовищі існування на великих океанічних глибинах.