Бурштин з'явився ще до динозаврів: знахідка у вугіллі повністю переписує історію

Група палеонтологів під керівництвом Ціхана Ло з Китайської академії наук виявила на північному заході країни найдавніші зразки бурштину, що датуються Середнім девонським періодом. Сотні мікроскопічних фрагментів доводять, що судинні рослини без насіння навчилися виробляти хімічно складну смолу ще за 150 мільйонів років до появи перших динозаврів.

Про це неймовірне палеонтологічне відкриття пише науковий журнал Science Advances.

Як ультрафіолет допоміг знайти невидимі скарби

Стародавню смолу знайшли зовсім не у вигляді великих золотистих злитків, які зазвичай прикрашають ювелірні вироби чи вишукані предмети інтер’єру. Дослідники вилучили 241 крихітний фрагмент розміром від 0,1 до 1,5 міліметра з 10 кілограмів вугілля, яке видобули у формації Худжієрсіте.

Ці шматочки були настільки мікроскопічними, що їх вдалося виявити лише завдяки ультрафіолетовому світлу, яке змусило смолу яскраво флуоресціювати на тлі навколишньої породи. Вчені зізнаються, що спочатку поставилися до знахідки з великою обережністю та розглядали її як звичайний органічний матеріал, а не як справжній бурштин.

Лише після цілої низки суворих перевірок, зокрема оптичних тестів, інфрачервоної спектроскопії та мас-спектрометрії, науковці переконалися у своїй правоті. Аналізи остаточно підтвердили, що ці крупинки мають хімічні ознаки, характерні для смол хвойних дерев.

Доісторичні ліси: від кого захищалися перші рослини

Попередній рекордсмен серед знайдених бурштинів був на 65 мільйонів років молодшим і походив уже від насіннєвих рослин. Однак нова китайська знахідка кардинально змінює уявлення про еволюцію і доводить, що здатність продукувати смолу виникла набагато раніше.

Саме вугілля, в якому знайшли скам’янілість, свідчить про вологе, багате на органіку середовище з осередками ранньої судинної рослинності. У ті часи земні харчові ланцюги були значно простішими, ніж у пізніших лісах, хоча наземні членистоногі та гриби вже активно розмножувалися.

За словами дослідників, виділення смоли стало такою ж важливою еволюційною інновацією для виживання флори, як поява деревини, листя та глибокої кореневої системи. Це відбувалося в період серйозного екологічного переходу, коли рослини ставали вищими і трансформували фізичну структуру континентів.

Вчені зазначають, що комахи тоді ще не були головними шкідниками рослин. Найімовірніше, ранні дерева почали виділяти липку субстанцію насамперед для захисту від агресивних паразитичних грибів та частих лісових пожеж.

Шанс на нові унікальні знахідки у вугіллі

Палеонтологи переконані, що у світі можуть існувати ще давніші зразки викопної смоли, адже молекулярні дослідження показують наявність генів для вироблення терпенів задовго до Середнього девону. До того ж розмір знайдених крупинок є цілком типовим для ширшої палеозойської ери, яка тягнеться на 540 мільйонів років назад.

Найбільш перспективними місцями для нових пошуків фахівці називають багаті на органіку поклади вугілля раннього девону. Дослідники припускають, що найдавніший бурштин був надзвичайно мікроскопічним, тому його могли роками ігнорувати або плутати з іншими рештками під час звичайних розкопок.

Нагадаємо, у Єллоустоуні раптово утворилася нова гігантська вирва. Потужна підземна аномалія в одному з найвідоміших національних парків світу завершилася несподіваним утворенням озера з окропом просто на очах у дослідників.