Чума забрала 50 мільйонів життів і винищила місто

Досліджуючи стародавнє масове поховання в місті Джераші, Йорданія, археологи розкрили нові подробиці про одну з найдавніших зареєстрованих пандемій в історії людства. Йдеться про так звану «чуму Юстиніана», яка поширилася по Візантійській імперії між 541 і 750 роками нашої ери та, за оцінками, забрала життя до 50 мільйонів людей.

Результати наукової роботи опубліковані в Journal of Archaeological Science.

Міжнародна група дослідників, які вивчала це місце, дійшла висновку, що захоронення дає уявлення про те, як смертельний спалах охопив цілі громади та як виглядала смерть від пандемії в реальному місті того часу.

У могильнику було виявлено сотні тіл, які були покладені поверх розбитої кераміки в покинутому громадському місці. Це свідчить про те, що звичайні поховальні практики були порушені з поширенням пандемії.

Вчені підтвердили, що смерті були пов’язані з Yersinia pestis, бактерією, що викликає бубонну чуму.

Хоча попередні дослідження вже визначили збудника пандемії, це нове дослідження зосереджується на історії людства — ким були жертви та як хвороба змінила суспільство.

Письмові та генетичні дані свідчать про те, що люди багато подорожували в стародавньому світі, але місця поховань часто виглядають локальними.

«Пов’язуючи біологічні докази з тіл з археологічними знахідками, ми можемо побачити, як хвороби впливали на реальних людей у їхньому соціальному та екологічному контексті. Це допомагає нам розуміти пандемії в історії як пережиті події, пов’язані зі здоров’ям людини, а не просто спалахи, зафіксовані в текстах», — сказала одна з авторів дослідження Рейс Цзян.

За аналізом ДНК науковці встановили, що загиблі були частиною населення місцевого регіону, хоч виросли у різних природних умовах. Це відображає соціальну та географічну неоднорідність населення міста в момент епідемії.

Дослідники зробили висновок, що чума вразила не відокремлену групу, а звичайних мешканців та гостей міста, залучених до його економічного та соціального життя.

Нагадаємо, на півночі Саудівської Аравії археологи виявили скам’янілі людські сліди віком близько 120 тисяч років. Вони можуть бути найдавнішим відомим свідченням присутності Homo sapiens на Аравійському півострові та дають нові дані про ранні міграції людей за межі Африки.