Давній гризун-гігант важив пів тонни та мав укус, здатний ламати кістки: що відомо
J. monesi жив мільйони років тому і значно перевищував розмірами сучасних гризунів. Його укус сягав тисяч ньютонів і привернув увагу дослідників.
Josephoartigasia monesi. Фото: Nobu Tamura/CC BY 3.0
Найбільший гризун, який коли-небудь існував на Землі, міг важити майже пів тонни та вирізнявся дуже сильним укусом. Йдеться про Josephoartigasia monesi — вимерлий вид, що жив у Південній Америці кілька мільйонів років тому.
Про це повідомило видання Iflscience.
Цей гігантський гризун був описаний ученими 2008 року на основі майже повного скам’янілого черепа, знайденого ще 1987 року в Уругваї. Знахідка тривалий час зберігалася в музеї, доки її знову не відкрив куратор музею. За оцінками вчених, тварина жила приблизно від 4 до 2 мільйонів років тому.
Попри статус найбільшого гризуна в історії, точні розміри J. monesi залишаються предметом дискусій. Ранні оцінки припускали масу від 468 кг до понад 2,5 тонни, однак пізніші дослідження значно скоригували ці дані. Зокрема, 2022 року вчені дійшли висновку, що вага тварини становила близько 480 кг. Розбіжності пояснюють тим, що попередні розрахунки не враховували нелінійний зв’язок між розміром черепа і масою тіла.
За формою тіла цей гризун, імовірно, більше нагадував сучасного пакарану (Dinomys branickii), а не звичних пацюків чи капібар. Водночас його розміри значно перевищували будь-яких сучасних представників цієї групи.
Окрему увагу дослідників привертає сила укусу цієї тварини. За результатами моделювання, проведеного 2015 року, укус J. monesi міг сягати близько 1389 ньютонів на різцях і понад 4000 ньютонів на корінних зубах. Для порівняння, приблизно така сила потрібна, щоб зламати стегнову кістку людини.
Водночас вчені припускають, що цей потужний укус використовувався не для полювання, а переважно для обробки твердої рослинності, викопування коріння та, ймовірно, для захисту.
Рештки Josephoartigasia monesi. Фото: Андрес Ріндеркнехт/CC BY 4.0
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що вчені отримали прямий доказ яйцекладності давніх родичів ссавців. Його вдалося встановити після детального сканування скам’янілості віком 250 млн років.