Дев’ята планета зникла: чому Плутон втратив свій статус та що про нього відомо
Колишня дев’ята планета Сонячної системи Плутон нині має статус карликової. Його витягнута орбіта та крижана область Томбо привертають увагу астрономів.
Плутон / © Unsplash
Плутон — найвідоміша карликова планета Сонячної системи, яку відкрили 18 лютого 1930 року. Світ, що колись вважався дев’ятою планетою, згодом втратив цей статус, а справжній його вигляд учені побачили лише у 2015 році, коли NASA вперше отримало знімки з близької відстані.
Про це повідомило видання Фокус.
Плутон відкрив астроном Клайд Томбо після того, як Персіваль Лоуелл припустив існування невідомого масивного об’єкта, що впливає на орбіти Урана і Нептуна. Незважаючи на невеликі розміри, у 1930-х роках його все ж зарахували до планет. Назву Плутон отримав на честь бога підземного світу, а найвідоміша його поверхнева деталь — велика світла пляма у формі серця — нині носить ім’я Томбо.
У 2006 році Міжнародний астрономічний союз переглянув критерії планет. Плутон хоч і обертається навколо Сонця та має сферичну форму, не є домінуючим тілом на своїй орбіті — він не розчистив простір від інших великих об’єктів. Тому його віднесли до карликових планет.
Плутон рухається в поясі Койпера — області за Нептуном, де безліч крижаних тіл. Його орбіта сильно витягнута й нахилена під кутом 17° до площини інших планет. Це призводить до значної зміни відстані від Сонця: від 4,4 до 7,3 млрд км. Для порівняння, Земля віддалена на 150 млн км.
Ексцентриситет його орбіти — 0,25 (у Землі — лише 0,0167), що робить траєкторію Плутона однією з найнестандартніших у Сонячній системі. Учені пов’язують це з гравітаційним впливом Нептуна та інших гігантів.
Діаметр Плутона становить 2376 км — він у півтора раза менший за Місяць. Має п’ять супутників: Харон, Нікта, Гідра, Кербер та Стікс. Температура на поверхні сягає –230 °C, а гравітація настільки слабка, що людина могла б стрибнути у 15 разів вище, ніж на Землі.
Атмосфера складається переважно з азоту, метану та чадного газу. Коли Плутон віддаляється від Сонця, частина атмосфери замерзає та «випадає снігом» на поверхню, а коли повертається ближче стає такою ж.
Один день на Плутоні триває 153 земні години. А рік — 248 земних років. Тобто з моменту його відкриття ще не минуло навіть одного «плутонівського» року — це станеться лише у 2178-му.
У 2015 році вчені вперше отримали детальні фото Плутона. На них чітко видно світлу структуру у формі серця — область Томбо. Вона складається з азотного льоду й має приблизний діаметр 2300 км.
Плутон залишається одним із найзагадковіших світів Сонячної системи — маленький, крижаний, з орбітою, що не схожа ні на одну іншу, і з «серцем», яке стало його впізнаваним символом.
Нагадаємо, астрономи зафіксували незвичну поведінку комети сімейства Юпітера 41P/Туттля–Джакобіні–Кресака: після проходження перигелію 2017 року вона різко сповільнила обертання, а згодом узагалі змінила його напрям.