Ель-Ніньйо повертається: чим загрожує світу та чи зачепить Україну

Ель-Ніньйо може повернутися вже цього року та вплинути на погодні умови в багатьох регіонах світу. За оцінками міжнародних метеорологічних служб, ймовірність розвитку цього кліматичного явища протягом червня-серпня 2026 року перевищує 80%.

ТСН.ua розповідає, що відомо про Ель-Ніньйо-2026 та чого очікують кліматологи.

Що відомо про Ель-Ніньйо-2026 та яких наслідків очікують науковці

Наближення нового Ель-Ніньйо прогнозують у Всесвітній метеорологічній організації (WMO) та американському Центрі кліматичних прогнозів NOAA. За даними NOAA, ймовірність формування явища у травні-липні 2026 року становить 82%, а його збереження до зими 2026–2027 років оцінюється у 96%.

Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, пов’язане з аномальним потеплінням поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану. У звичайні роки пасати переміщують теплі поверхневі води на захід океану, однак під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають, а теплі води зміщуються на схід. Це впливає на погодні умови в різних регіонах світу.

Наслідки Ель-Ніньйо можуть відрізнятися залежно від країни чи континенту. За даними WMO, для Австралії та Індонезії явище часто пов’язане з посухами та спекою, для окремих районів Південної Америки — зі значними опадами та повенями. У Південній Азії воно може впливати на мусонні дощі, а в Північній Америці — на траєкторії зимових штормів.

У WMO зазначають, що більшість прогностичних моделей прогнозує щонайменше помірний розвиток Ель-Ніньйо-2026, хоча деякі моделі допускають сильнішу подію. Попередній Ель-Ніньйо 2023–2024 років увійшов до п’ятірки найсильніших за всю історію спостережень та був одним із чинників, що вплинули на рекордно високі глобальні температури 2024 року.

Науковці також досліджують, як глобальне потепління може впливати на поведінку Ель-Ніньйо та Ла-Ніньї. Зокрема, опубліковане 2014 року дослідження в журналі Nature Climate Change показало, що в умовах подальшого потепління частота екстремальних проявів Ель-Ніньйо може зрости вдвічі. Пізніші дослідження в тому ж виданні дійшли висновку, що навіть за умови обмеження глобального потепління до 1,5–2°C інтенсивність коливань системи ENSO, до якої належать Ель-Ніньйо та Ла-Нінья, ймовірно зростатиме. На думку вчених, це може означати різкіші переходи між періодами надмірних опадів і посух у різних регіонах світу.

Водночас у WMO наголошують, що сучасні системи спостереження дають змогу прогнозувати розвиток Ель-Ніньйо за кілька місяців до його піку. Це дозволяє країнам заздалегідь планувати заходи реагування на можливі погодні ризики.

Якими можуть бути наслідки «супер Ель-Ніньйо»

Серед можливих наслідків потужного Ель-Ніньйо експерти називають вплив на виробництво продовольства. Порушення погодних умов у ключових регіонах вирощування сільськогосподарських культур може позначитися на постачанні кави, какао, фруктів та інших товарів. Це також може створювати ризики зростання цін і дефіциту окремої продукції.

Крім того, в різних регіонах світу можливі сильні зливи та локальні повені, особливо в прибережних районах. У гірських місцевостях прогнозують рясні снігопади та підвищення ризику сходження лавин.

Експерти також звертають увагу на ризик поширення лісових пожеж через посушливі погодні умови. За їхніми словами, це може створювати додаткові ризики для людей із астмою та хронічними захворюваннями легень.

Ще одним можливим наслідком називають вплив на морські екосистеми. Різке підвищення температури води може призвести до масового пошкодження коралових рифів, які вже зазнають впливу кліматичних змін.

Чи загрожує Україні аномальна спека через Ель-Ніньйо

Начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань закликав не панікувати через прогнози щодо можливого «супер» Ель-Ніньйо. За його словами, сильніший Ель-Ніньйо не означає автоматично більшу кількість кліматичних катастроф. Це явище лише підвищує ймовірність певних погодних процесів, але не гарантує їхнього виникнення.

Метеоролог зазначив, що в Україні вже простежується тенденція до збільшення кількості небезпечних погодних явищ. Зокрема, у Черкаській області кількість аномально спекотних днів за сезон зросла майже вдвічі — від 11 до 21. Водночас частіше фіксуються сильні локальні грози, смерчі та град.

За оцінкою Постриганя, влітку в Україні можливі хвилі спеки, однак говорити про постійну екстремальну спеку або масштабну посуху підстав немає.

Він також наголосив, що кліматичні зміни потребують системної підготовки, зокрема розвитку систем раннього оповіщення населення та адаптації сільського господарства до нових умов.

Що відомо про найруйнівніший Ель-Ніньйо в історії

Побоювання науковців значною мірою пов’язані з історичними прикладами. Найсильніший Ель-Ніньйо за всю історію спостережень тривав від 1877 до 1878 року та збігся з масштабними кліматичними аномаліями в різних частинах світу.

Посуха почала розвиватися ще 1875 року, а згодом охопила великі території. Через неврожаї та продовольчу кризу в низці країн почався голод. За оцінками дослідників, унаслідок цих подій загинули понад 50 мільйонів людей в Індії, Китаї, Бразилії та інших регіонах світу.

Водночас сучасні вчені наголошують, що трагедію XIX століття не можна пояснювати лише кліматичними чинниками. За словами доцентки Університету штату Вашингтон Діпті Сінгх, значну роль відіграли також соціальні та політичні обставини того часу, зокрема колоніальна політика, яка послабила місцеві механізми підтримки населення під час криз.

Науковиця зазначає, що багаторічні посухи, подібні до тих, які спостерігалися у 1870-х роках, можуть повторюватися і сьогодні. Водночас нині кліматична система функціонує в умовах вищих температур атмосфери та океанів, ніж півтора століття тому.

Відтоді можливості прогнозування суттєво змінилися. Поштовхом до розвитку сучасних систем моніторингу стало потужне Ель-Ніньйо 1982–1983 років, після якого почали активно розвивати міжнародні програми спостереження за станом Тихого океану.

У середині 1990-х років у Тихому океані встановили мережу спеціальних буїв для збору кліматичних даних. Нині у світі працюють тисячі приладів, які відстежують температуру води та повітря, атмосферний тиск, вологість, швидкість вітру та інші показники.

Попри розвиток технологій, дослідники застерігають, що потужний супер-Ель-Ніньйо може вплинути на продовольчу, водну та економічну безпеку багатьох регіонів світу. За словами Діпті Сінгх, підвищений ризик посухи та інших екстремальних погодних явищ здатний позначитися на взаємопов’язаних соціально-економічних системах у різних країнах.

Що відбувається в океані під час Ель-Ніньйо

Науковці також вивчають, як Ель-Ніньйо впливає на морські екосистеми. Дослідження, засноване на понад 20 роках супутникових спостережень, показало, що потепління поверхневих вод океану може обмежувати надходження поживних речовин до фітопланктону — мікроорганізмів, які є основою морських харчових ланцюгів.

Для роботи дослідники поєднали дані супутникових спостережень із генетичним аналізом зразків фітопланктону, зібраних у різних частинах світу. Вони вивчали так званий нутрієнтний стрес — стан, що виникає через нестачу поживних речовин, зокрема азоту, фосфору та заліза.

За словами науковців, фітопланктон отримує поживні речовини разом із холодними водами, які піднімаються з океанічних глибин. Однак потепління поверхневих вод посилює розшарування океану та ускладнює надходження цих речовин до верхніх шарів води.

Аналіз показав, що один із найвищих рівнів дефіциту поживних речовин спостерігався в південній частині Тихого океану. Також ознаки значного нутрієнтного стресу виявили у великих субтропічних районах Атлантичного, Тихого та Індійського океанів.

Окремо дослідники проаналізували наслідки потужного Ель-Ніньйо 2015–2016 років. За їхніми даними, тоді температура поверхні моря в окремих регіонах підвищувалася на 2,3°C. Супутникові спостереження показали, що це явище пригнічувало підняття багатих на поживні речовини глибинних вод в екваторіальній частині Тихого океану та посилювало дефіцит поживних речовин.

Науковці наголошують, що фітопланктон є основою морських харчових мереж, від яких залежить важлива економічна діяльність.

Нагадаємо, світові метеорологічні центри прогнозують рекордне супер Ель-Ніньйо у 2026–2027 роках. За оцінками синоптиків, подія може стати найпотужнішою за останні півтора століття.