Фізик заявив, що знайшов "рай": де він може бути насправді

Фізик висунув незвичну гіпотезу про те, що так званий «рай» може бути не лише релігійним образом, а й реальним фізичним місцем у Всесвіті. За словами Майкла Гільєна — доктора філософії, колишнього викладача фізики Гарвардського університету та популяризатора науки, — це місце може розташовуватися за межами космічного горизонту.

Про це йдеться в матеріалі WIONEWS.

У своїй статті він пояснює, що відповідно до закону Габбла, чим далі галактика від Землі, тим швидше вона віддаляється. Це відкриття належить астроному Едвіну Габблу, який встановив, що Всесвіт розширюється, а галактики розбігаються з величезною швидкістю, яку можна порівняти зі швидкістю світла.

На думку Гільєна, «рай може розташовуватися по той бік космічного горизонту» — умовної межі спостережуваного Всесвіту. Відстань до неї, за його оцінками, становить близько 439 мільярдів трильйонів кілометрів. Водночас інші науковці поставилися до цієї теорії скептично, вважаючи її радше метафізичною, ніж науковою.

Гільєн наводить кілька аргументів на користь своєї ідеї. Зокрема, він посилається на сучасну космологію, згідно з якою за космічним горизонтом може існувати цілий Всесвіт, але він назавжди прихований від людства, адже ми не здатні ані досягти цієї межі, ані перейти її.

Утім, астроном Алекс Джаннінас із Коннектикутського коледжу заперечує таке трактування. За його словами, космічний горизонт — це не фізичне місце, а лише межа, за якою ми не можемо бачити чи отримувати інформацію.

Науковці наголошують, що Всесвіт, імовірно, значно більший за ту його частину, яку ми можемо спостерігати. Його вік становить приблизно 13,8 мільярда років, а світло рухається зі швидкістю близько 300 тисяч кілометрів за секунду. Саме тому ми бачимо лише ті ділянки космосу, звідки світло встигло дійти до Землі, тоді як віддаленіші області залишаються недосяжними для спостережень.

Ще один аргумент Гільєна пов’язаний із теоріями відносності Альберта Ейнштейна. Він припускає, що на космічному горизонті час може «зупинятися», а отже, поза цією межею не існує ні минулого, ні теперішнього, ні майбутнього. У такому разі, вважає він, «рай» може бути простором, де відсутній час. Також дослідник припускає, що за межами горизонту можуть перебувати об’єкти, старші за ті, які ми спостерігаємо, і навіть такі, що виникли до Великого вибуху.

Водночас Гільєн не єдиний науковець, який намагається поєднати космологію з філософськими чи духовними ідеями. Деякі дослідники зазначають, що розгляд Великого вибуху як абсолютного початку Всесвіту неминуче пов’язаний із поняттями створення, які мають як науковий, так і світоглядний вимір.

Нагадаємо, астрономи зафіксували незвичну поведінку комети сімейства Юпітера 41P/Туттля–Джакобіні–Кресака: після проходження перигелію 2017 року вона різко сповільнила обертання, а згодом узагалі змінила його напрям.