Газовий гігант розчиняється: телескоп "Вебб" спостерігає смерть екзопланети біля її сонця
Телескоп "Джеймс Вебб" зафіксував, як екзопланета WASP-107b (надлегкий газовий гігант) стрімко втрачає свою атмосферу, залишаючи за собою масивний шлейф гелію.
Екзопланета / © pixabay.com
Космічний телескоп "Джеймс Вебб" (JWST) зафіксував безпрецедентне явище: "надлегкий" газовий гігант WASP-107b стрімко втрачає свою атмосферу. Планета, розміром майже з Юпітер, залишає за собою величезний шлейф гелію, що простягається на область, у п’ять разів більшу за її діаметр.
Це випаровування допоможе вченим зрозуміти, як екзопланети втрачають свої газові оболонки. Дослідження опубліковано в журналі Nature Astronomy.
Феномен "надлегкого" гіганта
WASP-107b, відкрита 2017 року, належить до унікального класу екзопланет.
При діаметрі, що становить 94% діаметра Юпітера, вона має лише 12% його маси, що робить її густину однією з найнижчих серед відомих газових гігантів.
Планета розташована дуже близько до своєї зорі — на відстані, у сім разів меншій, ніж між Сонцем та Меркурієм. Таке сусідство робить її надзвичайно вразливою до зоряного тепла.
Спостереження JWST підтвердили, що атмосфера не просто витікає, а буквально "зривається" з поверхні зі швидкістю, достатньою, щоб випереджати рух планети по орбіті. Величезний шлейф гелію випереджає WASP-107b по орбіті на понад годину транзиту.
Несподівані хімічні відкриття
Аналіз атмосфери WASP-107b, проведений JWST під час її транзиту перед зорею, виявив низку летких речовин: водяну пару, чадний і вуглекислий газ, аміак. Проте виявлені дані суперечать теоретичним моделям.
В атмосфері не виявили метану, який мав там бути згідно з розрахунками. Це свідчить про потужне вертикальне перемішування атмосфери, яке піднімає гарячі, бідні на метан шари з глибин.
У спектрі зафіксовано підвищений вміст кисню. Це не відповідає моделям для планет, що сформувалися у гарячих внутрішніх регіонах системи.
Еволюція планети та її значення
Результати вказують на складну еволюційну історію WASP-107b.
Ознаки гарячого вертикального перемішування та підвищений вміст кисню свідчать про те, що планета сформувалася на значній відстані від своєї зорі (ймовірно, за "крижаною межею"), а згодом мігрувала всередину системи під впливом іншого масивного тіла.
Дослідження WASP-107b допомагає не лише зрозуміти еволюцію екзопланет, але й пояснити історію планет Сонячної системи, зокрема можливі механізми втрати води, як це могло статися з Венерою.