Генетично відредагована пшениця: як вчені змінюють майбутнє хліба

Хліб та випічка нині не є вкрай корисними, особливо якщо зерно для борошна проходить ультраобробку. Однак у найближчі роки хліб, печиво та випічка можуть стати значно поживнішими, адже британські вчені повідомили про прорив у селекції пшениці — тепер вони можуть генетично редагувати пшеницю.

Що таке генетичне редагування пшениці і як його проводять — розповіли дослідники із Rothamsted Research.

Вчені розробили пшеницю, яка знижує ризик канцерогенів

Вчені з науково-дослідного центру Ротамстед розробили пшеницю зі значно зниженим вмістом аспарагіну. Новий сорт пшениці не впливає на врожайність, але буде корисним для людей.

Для створення нового сорту пшениці використали метод генетичного редагування. Дослідження, які проводилися два роки, показали, що пшениця, вирощена з використанням геномного редагування CRISPR, може знижувати концентрацію вільного аспарагіну.

Це амінокислота, яка перетворюється на токсичну та, ймовірно, канцерогенну сполуку акриламід. Вона утворюється в процесі смаження та випікання.

Дослідники порівнювали лінії пшениці, відредаговані за допомогою CRISPR, з лініями, що піддавалися традиційному мутагенезу. Перший варіант показав зниження вмісту вільного аспарагіну в зерні на 59%. Подвійне редагування зерна майже повністю прибрало ризик утворення канцерогенів — на 93%.

Звичайна пшениця, виведена за традиційних умов, досягла позначки у 50% зниження вмісту вільного аспарагіну, але з втратою врожайності майже на чверть.

Дослідниця та докторка науково-дослідного центру Навніт Каур додала, що нова технологія редагування сільськогосподарських культур зможе кардинально вплинути на користь продуктів та полегшити роботу аграріїв. Та наразі на таке генетичне редагування немає нормативно-правової бази.

З відредагованого зерна спекли печиво та хліб. Ці продукти продемонстрували істотне зниження рівня акриламіду. А в деяких випадках після запікання хліба концентрація акриламіду взагалі опускалася за межі виявлення.

«Пшениця з низьким вмістом акриламіду може дозволити підприємствам відповідати мінливим стандартам безпеки без шкоди для якості продукції та значних витрат. Це також дає значну можливість знизити вплив акриламіду на споживачів через їжу», — заявив професор Найджел Галфорд, який керував дослідженням.

Що ще потрібно знати про пшеницю

Пшениця є однією з найдавніших зернових культур. За роки вона набула різноманіття, і саме тому сьогодні ми можемо вибирати ту, яка не шкодитиме здоров’ю.

Розрізняють м’яку і тверду пшеницю. М’яка використовується для створення борошна, адже містить відносно мало клейковини та багато крохмалю.

З твердої пшениці, що містить багато білків та клейковини, виготовляють якісні макарони, кускус та булгур. Також є «родичі» пшениці — це спельта і камут.

Найкориснішою з них є спельта. Вона найчастіше вирощується без хімікатів, адже шкідники не можуть проникнути крізь товсту оболонку. Також у ній значно більше мінералів та вітамінів. А глютен у ній легше засвоюється організмом.

Найкраще обирати вироби з цілозернової пшениці. Борошно з неї містить висівки та вітамін Е. Борошно з такої пшениці може підтримувати стабільний рівень цукру в крові та позитивно впливати на травлення.