Гірка правда про батьківство: як народження дитини насправді впливає на стосунки та емоції

Дітей традиційно називають найбільшою радістю в житті, проте результати нового дослідження свідчать про те, що це переконання є радше соціальним конструктом, аніж біологічною реальністю. Вчені з’ясували, що наявність нащадків практично не підвищує базовий рівень щастя людини.

Про це пише Daily Mail.

Дослідження охопило понад 5000 осіб із 10 країн світу, зокрема з Великої Британії. Учасники оцінювали два типи благополуччя: гедоністичне (повсякденні емоції, такі як радість чи сум) та евдемонічне (відчуття сенсу життя).

Результати виявилися приголомшливими: дослідники не знайшли суттєвої різниці в рівні щастя між батьками та тими, хто не має дітей.

«Ці результати не підтверджують нашу гіпотезу про те, що батьківство позитивно пов’язане з гедоністичним благополуччям та задоволеністю життям. Замість цього наші висновки вказують на нейтральність, а саме на те, що батьківство має обмежений вплив на ці аспекти», — зазначили дослідники з університету Нікосії на Кіпрі.

Випробування для стосунків

Окрім відсутності сплеску щастя, вчені зафіксували негативну тенденцію у стосунках між партнерами. Пари, які мають дітей, повідомляли про значно нижчий рівень задоволеності своїм союзом порівняно з бездітними парами.

На думку авторів роботи, виховання дітей створює два протилежні впливи на стосунки: з одного боку, спільні генетичні інтереси сприяють єдності, а з іншого — фінансовий тиск, величезна втрата часу та постійний стрес провокують напруження.

«Майже в усіх випадках спостережувані відмінності між батьками та особами, що не мають дітей, були незначними», — підкреслила команда науковців.

Пастка короткочасних емоцій

Вчені пояснюють: батьки справді відчувають моменти інтенсивного щастя та гордості, наприклад, під час закінчення дитиною університету. Проте ці емоції є епізодичними та занадто короткими, щоб змінити базовий рівень задоволеності життям у довгостроковій перспективі.

Ба більше, попереднє дослідження 2016 року показало, що позитивний ефект від народження дитини зберігається лише протягом перших 12 місяців. Після цього суб’єктивне самопочуття батьків повертається до попередніх показників або навіть знижується.

Дослідники попереджають тих, хто планує завести дітей лише заради особистого щастя: такі очікування, швидше за все, не виправдаються. Виховання приносить певну користь, але стійке підвищення рівня емоційного благополуччя не входить до цього переліку.

Нагадаємо, народження значно більшої за середню кількості дітей або ж повна бездітність пов’язані зі скороченням тривалості життя та прискоренням біологічного старіння організму жінки.

Дослідники зазначають, що ці висновки демонструють взаємозв’язок на рівні великих популяцій і не є безпосередніми медичними рекомендаціями для кожної людини.

У межах роботи було проаналізовано дані 14 836 жінок, зокрема близнюків, що дозволило мінімізувати вплив генетичних факторів. Окремо в підгрупі оцінювали маркери біологічного старіння.

Результати показали, що найгірші показники здоров’я та вищий ризик смертності зафіксовано серед жінок, які не мали дітей, а також серед тих, хто мав найбільшу їх кількість. Натомість найкращі показники спостерігалися у жінок, які мали в середньому двох-трьох дітей.

Науковці пояснюють це теорією «одноразової соми», яка передбачає баланс між ресурсами організму для розмноження та підтримки здоров’я.

Також встановлено, що раннє материнство може бути пов’язане з прискореним старінням, однак цей ефект частково нівелюється іншими факторами, такими як індекс маси тіла та спосіб життя.

Водночас дослідники наголошують, що отримані результати не повинні впливати на особисті рішення жінок щодо народження дітей, адже на здоров’я та тривалість життя впливає цілий комплекс факторів.