Ядро Землі раптово змінило рух: що відбувається під Тихим океаном

Вчені виявили несподівану зміну у русі рідкого ядра Землі під екваторіальним Тихим океаном. Потоки розплавленого заліза, які раніше повільно рухалися на захід, приблизно 2010 року раптово розвернулися і почали інтенсивно рухатися на схід.

Про це йдеться в матеріалі Cikavosti.

Йдеться про процеси у зовнішньому ядрі Землі — шарі надгарячого рідкого заліза, який оточує тверде внутрішнє ядро планети.

Саме рух цього електропровідного металу створює магнітне поле Землі. Цей процес називають геодинамо. Магнітне поле захищає планету від заряджених частинок Сонця і є важливим для роботи навігації, супутників та прогнозування космічної погоди.

Раніше вчені вважали, що великі потоки у зовнішньому ядрі змінюються дуже повільно — протягом десятиліть. Однак нові дані свідчать, що в окремих регіонах такі зміни можуть відбуватися набагато швидше.

Дослідники проаналізували майже 30 років наземних і супутникових магнітних спостережень — за період із 1997 до 2025 року.

Для цього використали дані місій Swarm і CryoSat Європейського космічного агентства, а також німецького супутника CHAMP і данського Ørsted.

Завдяки цим вимірюванням науковці змогли реконструювати зміни потоків на межі між ядром і мантією. Магнітне поле, яке фіксують на поверхні Землі та з орбіти, дозволяє непрямо зрозуміти, що відбувається глибоко всередині планети.

Моделі показали, що після різкого розвороту 2010 року східний потік під Тихим океаном залишався сильним, але після 2020 року почав слабшати.

Це може означати, що вчені зафіксували або тимчасове коливання, або частину довгого природного циклу в роботі земного ядра.

Дослідники також звернули увагу, що посилення східного потоку збіглося в часі зі змінами у поведінці внутрішнього ядра, які окремо вивчають за допомогою сейсмології та геодезії.

Це може свідчити про те, що різні глибинні шари Землі взаємодіють між собою активніше, ніж вважалося раніше.

Самі зміни у ядрі не впливають безпосередньо на погоду чи здоров’я людей. Водночас вони поступово змінюють конфігурацію магнітного поля планети.

Це важливо для точного визначення координат, морської навігації, калібрування компасів, роботи супутників і планування космічних місій.

Нове дослідження ставить під сумнів уявлення про те, що зовнішнє ядро Землі переважно поводиться стабільно і змінюється лише повільно.

Виявляється, у глибині планети можуть виникати швидкі регіональні перебудови потоків рідкого заліза. Це відкриває шлях до кращого розуміння того, як працює магнітне поле Землі та як взаємодіють зовнішнє ядро, внутрішнє ядро і нижня мантія.