Карликова галактика розривається навпіл: сусідка Чумацького Шляху знищує свою меншу сестру

Міжнародна команда дослідників виявила масштабні гравітаційні збурення в Малій Магеллановій Хмарі, які повністю змінюють попередні уявлення вчених про її структуру. Астрономи зафіксували аномальний рух мільярдів зірок, що розлітаються в різні боки зі швидкістю понад 61 000 кілометрів на годину.

Про це пише Live Science.

Гравітаційна битва сусідніх галактик

Мала та Велика Магелланові Хмари є карликовими галактиками, які обертаються навколо Чумацького Шляху на зразок супутників. Більша з них розташована на відстані близько 160 000 світлових років від Землі, тоді як менша знаходиться трохи далі за нею на відстані 200 000 світлових років.

Менша галактика має у своєму складі близько 3 мільярдів зірок. Велика Магелланова Хмара є значно масивнішою і містить у 10 разів більше світил, що створює потужне гравітаційне поле між цими космічними об’єктами. Для порівняння наш Чумацький Шлях налічує майже 200 мільярдів зірок.

Використовуючи дані за 11 років спостережень, науковці помітили аномальну поведінку світил по всій площині меншої галактики. Майже всі зорі рухаються назовні по південно-східній і північно-західній осі, що прямо вказує на вплив більшого сусіда.

За прогнозами вчених, з такою швидкістю зірки змістяться на кілька тисяч світлових років протягом наступних сотень мільйонів років. Цього буде цілком достатньо для повного спотворення структури та розколу галактики ще до моменту її зіткнення з нашою через 2 мільярди 400 мільйонів років.

Зміна наукових уявлень та спостереження

Через невдале розташування позаду більшого сусіда вченим завжди було складно детально картографувати цю карликову галактику. Тривалий час астрономи були твердо переконані, що вона обертається на місці подібно до нашого Чумацького Шляху.

Авторка дослідження Шріпрія Віджаяшрі повідомила, що нові дані кидають виклик давнім припущенням про поведінку цього космічного об’єкта. Вона стала першою науковицею, яка довела наявність таких збурень абсолютно по всій площині галактики.

«Внутрішні рухи зірок у Малій Магеллановій Хмарі зумовлені не впорядкованим обертанням, а гравітаційними збуреннями, спричиненими неодноразовими зіткненнями з Великою Магеллановою Хмарою протягом мільярдів років», — пояснила науковиця.

Успішне проведення цього дослідження стало можливим завдяки використанню новітнього інфрачервоного телескопа в чилійській пустелі Атакама. Зібраний масив даних дозволив дослідникам побачити еволюцію цієї зоряної системи в режимі реального часу.

«Коли я вперше побачила результати, я була дійсно вражена якістю виміряних рухів зірок», — зазначила співавторка дослідження Марія-Роза Чіоні.

Нагадаємо, на далекій планеті виявили «кам’яні» хмари, які зникають увечері. Астрономи заявили, що це одне з найчіткіших спостережень погодного циклу на гарячому Юпітері.