Людський мозок міг збільшитися випадково: вчені поставили під сумнів популярну теорію еволюції

Дослідники висловили припущення, що людський мозок міг збільшитися без вагомих причин. Німецькі та американські антропологи поставили під сумнів популярну теорію про те, що еволюція людини та збільшення нашого мозку були безпосередньо пов’язані з розвитком розумових здібностей.

Про це пише New Scientist.

Чи міг людський мозок збільшитися «просто так»

Науковці спираються на останній аналіз викопаних черепів, який свідчить, що процес збільшення людського мозку міг відбутися випадково. Результати дослідження, опубліковані в науковому журналі, демонструють, що за останні 2 мільйони років природний добір не мав вирішального впливу на розмір людського мозку.

«Дійсно спостерігається збільшення розміру мозку, і справді спостерігається зменшення розміру обличчя з часом», — зазначає співавторка дослідження Катерина Харваті з Тюбінгенського університету.

Однак, за словами дослідниці, ці зміни не були результатом природного добору. Натомість еволюція людського мозку підпорядковувалася іншому тиску: чинникам, які змушували його залишатися незмінним.

Час від часу це обмеження з невідомих причин послаблювалося, що й дозволяло мозку збільшуватися.

Катерина Харваті та Марк Хаббе з Університету Теннессі в Ноксвіллі вивчили 87 черепів гомінінів. З них 24 належали сучасним людям, а решта — вимерлим видам, зокрема неандертальцям. Учені порівняли форму та розмір мозкової частини черепа і обличчя.

Загальновідомо, що за останні 2 мільйони років черепна коробка людини суттєво збільшилася, даючи місце для мозку. Водночас людське обличчя стало більш плоским, шелепи стали менше висуватися вперед, а надбрівні дуги зменшилися.

«Гіпотеза дуже часто полягала в тому, що існує відбір, який зумовлений підвищеними когнітивними здібностями».

Аби перевірити цю теорію, науковці застосували математичну модель і протестували шість різних еволюційних сценаріїв. Моделювання показало, що трансформацію черепної коробки найкраще пояснює саме нейтральна еволюція.

Це означає, що випадкові мутації накопичувалися з часом, хоча нові форми черепа не давали жодних еволюційних переваг порівняно зі старими.

Амелі Боде з Французького національного центру наукових досліджень у Пуатьє позитивно оцінила роботу колег та додала, що дослідження черепів відображає лише частину картини. Важливим є також переформатування самого мозку. Вивчаючи відбитки, які мозок залишає на внутрішній поверхні черепа, вона помітила значні зміни в ключових зонах за останні 2 мільйони років — наприклад, у зоні Брока, яка відповідає за мову.

Герхард Вебер з Віденського університету в Австрії вважає вибірку дослідження замалою для остаточних висновків, але припускає, що автори мають рацію в припущенні про еволюційний тиск на збереження розмірів мозку.

Мозок: останні новини

Нагадаємо, людський мозок здатний розпізнавати слова з переплутаними літерами — це явище «типоглікемії». Проте це відбувається не через поширене «магічне правило» про незмінність першої та останньої літер, а завдяки контексту, розпізнаванню образів і прогнозуванню.

Під час читання мозок не обробляє кожну літеру по черзі, а спирається на знайомі поєднання, форму слова та зміст усього речення. Через це ми легко читаємо передбачуваний текст і часто не помічаємо помилок у власних чернетках, адже бачимо те, що очікуємо побачити.

Водночас із довгими, рідкісними або сильно перемішаними словами цей механізм працює гірше, і читання сповільнюється.

Люди можуть читати спотворені слова не тому, що порядок літер не має значення, а тому, що наш мозок майстерно працює з неповною інформацією та успішно перетворює хаос на зрозумілий зміст.