Математика чи писемність: що люди опанували раніше

Прийнято вважати, що математика та писемність розвивалися паралельно, коли у давніх цивілізацій виникла потреба вести облік товарів. Проте нове дослідження доводить: абстрактне математичне мислення з’явилося значно раніше — ще до того, як людина вивела першу літеру.

Про революційні висновки археологів пише IFLScience.

Ключем до цього відкриття стали не глиняні таблички з розрахунками, а звичайні візерунки на стародавньому посуді. Дослідники з Єврейського університету в Єрусалимі виявили, що декоративні квіти на кераміці Халафської культури, яка існувала у Північній Месопотамії приблизно між 6100 та 5100 роками до нашої ери, — це не просто прикраса, а свідчення глибоких арифметичних знань.

Варто зауважити, що свою кераміку ці люди створювали:

• близько 8 000 років тому.

• за 2 500 років до винайдення писемності шумерами (близько 3500 р. до н.е.).

• за 3 500 років до будівництва єгипетських пірамід.

Геометрія у квітах

Вчені проаналізували близько 400 фрагментів розписаної кераміки, датованої 6200–5500 роками до нашої ери. На посуді були зображені квіткові мотиви, і дослідники помітили дивну закономірність: кількість пелюсток у суцвіттях завжди відповідала геометричній прогресії.

Художники неоліту малювали квіти виключно з 4, 8, 16 або 32 пелюстками. В одному складному візерунку було навіть 64 елементи.

«Ці числа не випадкові. Вони чітко відображають глибокі знання в галузі симетрії та здатність ділити коло на симетричні частини», — йдеться у дослідженні.

Рахували за 2000 років до письма

Це відкриття означає, що математичне мислення випередило появу писемності щонайменше на дві тисячі років. Для порівняння: шумери та вавилоняни, які жили на цій же території пізніше (близько 5300–2500 років тому) і відомі своєю шістдесятковою системою числення, винайшли письмо значно пізніше, ніж халафські майстри почали «гратися» з числами на горщиках.

Сара Крулвіч, співавторка дослідження, пояснює: «Люди візуалізували поділ, послідовність і баланс через своє мистецтво. Це показує, що комплексне абстрактне мислення вже було присутнє в громадах неоліту».

Цікаво, що зображені рослини не були сільськогосподарськими культурами — їх малювали не для інструкцій, а заради естетики. Це був перший момент в історії, коли людина почала використовувати математичні принципи (симетрію та поділ) для створення краси, що свідчить про колосальний когнітивний стрибок наших предків.

Нагадаємо, археологи відкопали найдавніші у світі дерев’яні знаряддя праці. Ці унікальні інструменти, виготовлені 430 тисяч років тому, виявили у Греції. І найцікавіше те, що зробили їх не Homo sapiens.