Молекула пітона може допомогти створити ліки від ожиріння — деталі

Дослідники виявили у крові бірманських пітонів молекулу, яка може стати основою для створення нових препаратів проти ожиріння. Йдеться про метаболіт, рівень якого різко зростає після прийому їжі та який, як показали експерименти, впливає на апетит.

Про це повідомило видання The Guardian.

Пітони відомі своєю незвичною здатністю витримувати тривалі періоди без їжі після одного великого прийому. У дикій природі вони можуть ковтати здобич, маса якої наближається до їхньої власної, а потім обходитися без їжі від кількох місяців до понад року. Після годування їхній організм зазнає різких змін: серце збільшується, а метаболізм прискорюється у тисячі разів, щоб забезпечити перетравлення.

Спочатку науковці досліджували ці процеси, щоб зрозуміти, які саме метаболіти беруть участь у фізіологічних змінах після їжі. Для цього вони аналізували кров молодих бірманських пітонів масою від 1,5 до 2,5 кг до та після годування, яке становило приблизно чверть їхньої ваги. Перед експериментом змії голодували 28 днів.

У результаті було виявлено понад 200 молекул, рівень яких суттєво зростав після їжі. Особливу увагу дослідників привернула одна з них — метаболіт pTOS, концентрація якого збільшувалася більш ніж у 1000 разів. Відомо, що ця сполука утворюється кишковими бактеріями пітона і також у невеликих кількостях присутня в організмі людини.

Щоб перевірити вплив цієї молекули, її ввели лабораторним мишам. Дослідження показало, що pTOS не впливає на витрати енергії чи розмір органів, але змінює харчову поведінку. Миші з ожирінням, які отримували цю речовину, споживали значно менше їжі і протягом 28 днів втратили близько 9% маси тіла.

Науковці зазначають, що механізм дії pTOS відрізняється від препаратів на основі GLP-1, зокрема таких як Wegovy. Ці ліки впливають на травну систему, уповільнюючи спорожнення шлунка, що може спричиняти нудоту, закрепи або біль у животі. Натомість pTOS, імовірно, діє на гіпоталамус — ділянку мозку, яка відповідає за регуляцію апетиту.

Дослідники наголошують, що для практичного застосування результатів потрібні додаткові дослідження. Попри це, наявність цієї молекули в організмі людини дає підстави припускати, що вона може бути безпечною.

Нагадаємо, нове дослідження вчених з Пенсільванського університету свідчить, що популярні препарати для зниження ваги (агоністи рецепторів GLP-1) можуть суттєво підвищувати ризик скелетних порушень, включно з остеопорозом і подагрою.