Мова кашалотів разюче схожа на людську: нове відкриття вразило вчених

Нове дослідження показало, що система спілкування кашалотів має складну структуру, яка багато в чому нагадує людську мову. Йдеться не просто про звуки, а про організовану систему сигналів із власною «фонетикою».

Про це повідомило видання The Guardian.

Йдеться про серії коротких клацань, які називають кодами. Саме ними кашалоти передають інформацію під час спілкування. Аналіз цих сигналів засвідчив, що тварини здатні змінювати їхню тривалість — робити клацання коротшими або довшими — а також варіювати тон, створюючи висхідні чи спадні звукові патерни. Такі зміни виконують роль «голосних», що формують значення, подібно до того, як це відбувається у людській мові.

Дослідники з’ясували, що ці звукові структури мають спільні риси з мовами, де значення залежить від інтонації та довжини звуків — зокрема китайською, латиною та словенською. У публікації в журналі Proceedings B зазначається, що комунікація кашалотів демонструє подібність до людської фонетики та фонології й є прикладом незалежного формування складних мовних систем.

Вчені підкреслюють, що вокалізації кашалотів належать до найскладніших серед відомих у тваринному світі. Вони не зводяться до повторюваних сигналів, а складаються з кількох взаємопов’язаних рівнів, які наразі лише починають детально досліджувати.

Роботу виконали в межах проєкту CETI (Cetacean Translation Initiative), який вивчає кашалотів поблизу Домініки. Його мета — розшифрувати значення їхніх звуків і зрозуміти принципи «мови». Для цього використовують сучасні технології, зокрема штучний інтелект, що дає змогу обробляти великі масиви аудіоданих.

Засновник проєкту Девід Грубер наголосив, що результати свідчать: люди не є єдиним видом із розвиненими системами комунікації та соціальної взаємодії. За його словами, кашалоти могли передавати інформацію між поколіннями понад 20 мільйонів років, а людство лише зараз отримало інструменти, щоб це дослідити.

Вивчення цих тварин ускладнює їхня поведінка: у пошуках кальмарів кашалоти можуть занурюватися до 50 хвилин, а на поверхні проводять приблизно 10 хвилин. Саме в цей період вони активно обмінюються звуковими сигналами, тримаючись поруч.

Науковці також зауважують, що якщо прибрати паузи між клацаннями, у звуках з’являються закономірності, подібні до людської мови.

Лінгвіст Гашпер Бегуш, який очолював дослідження, зазначив, що рівень складності цієї «мови» перевищує відомі приклади у папуг чи слонів. Він додав, що попри інший спосіб життя, кашалоти демонструють багато спільного з людьми, зокрема у соціальній поведінці.

Надалі проєкт CETI планує ідентифікувати щонайменше 20 різних вокалізацій, пов’язаних із конкретними діями, такими як пірнання чи сон. Вчені визнають, що повне розуміння мови кашалотів і можливість взаємного спілкування потребуватимуть часу, однак вважають це досяжною метою в майбутньому.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що багато популяцій ведмедів поступово змінюють харчові звички та більше покладаються на рослинну їжу.