На дні моря знайшли рекордний скарб Візантії та перстень імператора (фото)

Біля хорватського острова Млет підводні археологи виявили на затонулому кораблі рекордну кількість візантійського золота, розкішні пояси з коштовним камінням та імператорський перстень. Затонуле судно датується кінцем VII або початком VIII століття і розкриває таємниці морської торгівлі та еліти того часу.

Про це пише Arkeonews.

Дослідники датують загибель судна кінцем VII — початком VIII століття. На його борту, ймовірно, міг перебувати військовий високопосадовець, імперський чиновник або дипломат. Водночас корабель перевозив значний торговельний вантаж.

Хорватський інститут охорони культурної спадщини вже назвав цю знахідку одним із найвизначніших підводних археологічних відкриттів візантійської доби в Середземномор’ї. Керівник досліджень Ігор Міхолєк повідомив, що після очищення та реставрації загальна вага знайдених золотих предметів перевищила 600 г. Це найбільша кількість золота, яку досі виявляли на затонулому кораблі в Середземному морі.

Знахідки на затонулому кораблі у Хорватії

Затонулий корабель розташований неподалік поселення Полаче на хорватському острові Млет. Археологи почали досліджувати місце 2015 року, відтоді провівши дев’ять підводних експедицій.

Серед найцінніших артефактів — чотири комплекти золотих поясів, а також золоті пряжки й декоративні наконечники, оздоблені смарагдами, рубінами та перлами.

Такі елементи були частиною розкішних шкіряних поясів, які носили представники візантійської еліти. Одяг і прикраси допомагали демонструвати високий статус їхніх власників та їхнє місце в імперській ієрархії.

Раніше подібні розкішні деталі поясів не знаходили під час підводних археологічних досліджень у Середземномор’ї. Їхня присутність може свідчити про те, що судно перевозило не лише звичайний торговельний вантаж, а й представників еліти або майно, пов’язане з політичною чи військовою верхівкою Візантійської імперії.

Перстень-печатка, пов’язаний з імператорською владою

Однією з найважливіших знахідок став золотий перстень-печатка із зображенням імператора з династії, заснованої Іраклієм.

За словами дослідників, такий артефакт міг належати лише людині, яка посідала надзвичайно високе становище у візантійській державній або військовій системі. Перстень могли використовувати для скріплення імператорських документів, тому він був не просто дорогою прикрасою, а й символом реальної політичної влади.

Керівник Департаменту підводної археології Хорватського інституту охорони культурної спадщини Павел Дуґоньїч розповів, що зображення імператора свідчить: перстень «точно не хто завгодно носив би».

Не виключено, що артефакт був дипломатичним подарунком або особистою річчю високого чиновника, який перебував у поїздці в межах імперської місії.

Монети допомогли встановити час катастрофи корабля

Важливу роль у датуванні кораблетрощі відіграли золоті монети, викарбувані за правління чотирьох імператорів династії Іраклія наприкінці VII століття. Саме вони дозволили археологам припустити, що корабель затонув наприкінці VII або на початку VIII століття.

Це був непростий період для Візантійської імперії, яка зазнавала значного політичного та військового тиску. Однак навіть попри територіальні втрати люди, коштовності та торговельні товари продовжували переміщатися морськими шляхами Адріатики.

Професор археології Стенфордського університету Джастін Лейдванґер назвав це місце «найважливішою корабельною аварією свого періоду». На його думку, відкриття допомагає краще зрозуміти, як функціонували морські зв’язки Середземномор’я в період переходу від пізньоримського світу до середньовічної Європи та як вони поступово змінювалися.

Судно перевозило елітних пасажирів і торговельний вантаж

Окрім золотих артефактів, на кораблі виявили амфори, торговельні ваги, вироби зі слонової кістки та керамічний посуд. Це вказує на те, що судно могло одночасно виконувати торговельні та службові функції.

На думку дослідників, високий пасажир міг прямувати у службових справах на торговельному кораблі. Інший варіант — судно перевозило припаси, грошові виплати або цінні подарунки, пов’язані з дипломатичною чи військовою місією.

Наразі фахівці продовжують аналізувати амфори, керамічні вироби, монети та золоті елементи поясів. Це має допомогти встановити походження вантажу і точніший маршрут судна.

Корабель міг шукати укриття від шторму

Острів Млет розташований поблизу важливого морського маршруту, який сполучав східну та західну частини Середземномор’я. Цими водами регулярно проходили судна, що прямували між Константинополем, Адріатикою та Італією. Археологи припускають, що перед катастрофою візантійський корабель міг намагатися сховатися в затоці Полаче. Протягом століть вона була природним укриттям для суден, які потрапляли в негоду.

Точні обставини затоплення досі не встановлено. Причиною могли стати раптовий шторм, помилка під час навігації, пошкодження корпусу або інша аварія.

За останні 19 років поблизу Млета археологи виявили 20 раніше невідомих затонулих кораблів. Їх датують періодом від II століття до нашої ери до XVI століття. Однак візантійське судно вирізняється особливою цінністю. Золоті прикраси, імператорські монети та перстень-печатка дозволяють дослідникам більше дізнатися про людей, які понад 1300 років тому подорожували Адріатикою.

Знахідка також свідчить, що навіть у часи політичної нестабільності та занепаду античного світу чиновники імперії, коштовності й торговельні товари продовжували переміщатися розгалуженими морськими маршрутами, які з’єднували різні частини візантійського Середземномор’я.

До слова, біля узбережжя Франції на глибині понад 2,5 км археологи дослідили майже неушкоджене італійське торгове судно XVI століття «Камарат 4» довжиною близько 30 м. На поверхню підняли перші артефакти — керамічні глечики з орнаментами. На дні також знайшли гармати, якорі, котли та сотні одиниць глазурованого посуду.