Науковці розшифрували "таємні послання", які коти передають своєю сечею

Науковці з’ясували, як коти можуть впізнавати одне одного за запахом сечі та які своєрідні «повідомлення» залишають у своїх запахових мітках. Ключову роль у цьому процесі, ймовірно, відіграють розгалужені жирні кислоти (BCFA), які формують унікальний для кожної тварини хімічний профіль.

Про це пише Live Science.

Дослідження, опубліковане 19 серпня в журналі Current Biology, показало, що набір BCFA відрізняється у кожного кота та залишається відносно стабільним щонайменше протягом доби після того, як тварина залишає запахову мітку.

Це означає, що навіть після випаровування більшої частини сечі в запаховій мітці може зберігатися своєрідний «хімічний підпис» кота.

Коти реагують на запахи по-різному

Дослідники звернули увагу на так звану флемен-реакцію — характерну поведінку, коли кіт відкриває пащу, підіймає верхню губу та завмирає, аналізуючи цікавий запах.

У цей момент хімічні речовини потрапляють до вомероназального органу, який допомагає тварині виявляти феромони та інші сигнальні сполуки.

Експерименти показали, що коти поступово рідше демонстрували флемен-реакцію, коли неодноразово отримували той самий зразок сечі. Натомість запах нового кота викликав значно сильнішу реакцію.

«Мене здивувало те, що вроджена поведінка може настільки сильно залежати від знайомості та навчання, а не бути простою фіксованою реакцією на єдиний феромон», — зазначив співавтор дослідження Масао Міядзакі.

Які речовини найбільше цікавлять котів

Щоб визначити, які саме компоненти сечі викликають реакцію тварин, науковці розділили зразки за допомогою високоефективної рідинної хроматографії. Після цього котам по черзі демонстрували отримані фракції.

Найстабільніше тварини реагували на фракцію, що містила кілька розгалужених жирних кислот. Аналіз показав, що кожен кіт має власне поєднання цих сполук.

Нейробіолог Корнельського університету Майкл Шіган, який не брав участі в роботі, порівняв BCFA з людським обличчям.

«Моя здогадка полягає в тому, що ці розгалужені жирні кислоти з котячої сечі виконують приблизно ту саму функцію», — пояснив він.

Де розташоване «сховище» запахового підпису

Дослідники також виявили BCFA у незвичайних жирових краплях, розташованих у корі нирок котів. Ці структури були відомі науковцям понад століття, однак їхнє призначення досі залишалося загадкою.

Тепер учені припускають, що жирові краплі можуть працювати як своєрідні резервуари, підтримуючи стабільний індивідуальний профіль BCFA навіть у разі змін у харчуванні або стані здоров’я тварини.

Подібні структури виявили також у левів і тигрів, хоча набір BCFA та кількість жирових крапель у різних видів відрізняються. Це може свідчити про те, що механізм формування запахових «підписів» змінювався у процесі еволюції котячих.

«Тепер ми хочемо зрозуміти, як утворюються ці ліпідні краплі, як вони підтримуються, мобілізуються та пов’язані з виділенням у сечу», — сказав Міядзакі.

Науковці також планують перевірити, чи можуть порушення цього механізму бути пов’язані з розвитком хронічних захворювань нирок у котів.

Нагадаємо, нове дослідження вчених з Університету Порту в Португалії виявило статистичний зв’язок між складом мікробіоти людини та вираженістю психопатичних рис.