Печера Камбрії відкрила таємницю: ДНК встановила особу 11-тисячолітньої дитини

У невеликій вапняковій печері на півночі Англії знайшли найдавніше на сьогодні поховання людини в цьому регіоні. Аналіз давньої ДНК показав, що останки, яким близько 11 тисяч років, належать дівчинці віком приблизно 2,5–3,5 року.

Про це повідомило видання Arkeonews.

Поховання виявили у печері Хінінг-Вуд-Бон, що в графстві Камбрія. Дитину назвали «Оссік Ласс» — на честь місцевої говірки Великого Урсвіка, де слово lass означає «дівчина».

Міжнародна команда науковців під керівництвом фахівців із Ланкаширського університету змогла виділити достатньо давньої ДНК із крихких кісткових решток, попри їхню слабку збереженість. Це дозволило з високою точністю визначити біологічну стать і приблизний вік дитини.

Радіовуглецевий аналіз показав, що поховання датується 9290–8925 роками до нашої ери — періодом раннього мезоліту, одразу після завершення останнього льодовикового періоду. Нині це третє за давністю мезолітичне поховання у північно-західній Європі та одне з найдавніших підтверджених свідчень людської присутності на півночі Британії.

До цього найстарішим похованням у регіоні вважали знахідку віком близько 10 тисяч років із печери Банк у Кенті, також у Камбрії.

Ознаки навмисного поховання

Археологи переконані, що дитину поховали навмисно. Поруч із рештками знайшли перфоровані мушлі, зуб оленя з отвором і прикраси, датовані тим самим періодом. Це свідчить про наявність ритуальних практик.

За словами дослідників, печери в ранньому мезоліті могли сприйматися як сакральні місця. Подібні поховання відомі також у Бельгії, Франції, Німеччині та Британії, де печери неодноразово використовували для ритуальних захоронень.

Багатошарова історія печери

Розкопки, які розпочали 2016 року під керівництвом місцевого археолога Мартіна Стейблза, показали, що печера слугувала місцем поховань у різні епохи. Тут виявили щонайменше вісім осіб, похованих у три періоди:

• близько 11 тисяч років тому — ранній мезоліт;

• приблизно 5500 років тому — ранній неоліт;

• близько 4000 років тому — рання бронзова доба.

Тафономічний аналіз підтвердив, що поховання були первинними — тобто тіла спочатку розміщували саме тут, а не переносили пізніше.

Що це змінює в історії Британії

Близько 11 тисяч років тому територія сучасної Британії лише починала відновлюватися після льодовикового періоду. Ліси поступово розширювалися, а групи мисливців-збирачів знову освоювали ландшафти. Свідчень цього періоду на півночі збереглося небагато через льодовикову ерозію.

Відкриття «Оссік Ласс» демонструє, що вже на початку голоцену спільноти мали розвинені ритуальні практики та складні уявлення про смерть. Поєднання радіовуглецевого датування, аналізу давньої ДНК, ізотопних досліджень і вивчення артефактів дало змогу отримати одну з найповніших картин життя ранніх післяльодовикових громад на півночі Британії.

Нагадаємо, гігантська 7-метрова структура девонського періоду, відома як Prototaxites, може бути повністю вимерлою формою життя. Новий аналіз спростував гіпотезу про її грибкове походження.